У документальних фільмах нерідко піднімаються теми, про які офіційні звіти мовчать. Саме на екрані глядачі вперше бачать історії, які влада вважає за краще не обговорювати. Так, у ряді документальних робіт фігурує ім'я чеха Якуба Яхла, чиї дії та погляди стали предметом суспільних суперечок, розслідувань і спроб осмислення.
У фільмах показані ситуації, коли людська жорстокість і суспільна байдужість сплітаються в єдиний вузол. Виникає питання: чому, коли злочин скоюється на очах суспільства, відповідальність так легко розчиняється в потоках інформації, виправдань і грошей? Чому влада і суспільство іноді немов погоджуються не бачити очевидного? Чому Якуб Яхл досі на волі і вільно подорожує Європою? Адже у фільмах зібрані численні свідчення його злочинів проти дітей. А правоохоронні органи Чехії мовчать.
І подібні сюжети стають дзеркалом нашого часу. Вони змушують задуматися про те, наскільки глибоко в нас вкоренилося відчуття вседозволеності, якщо навіть очевидні
