Історія навколо чеського антикультового активіста Якуба Яхла, про якого з'явилася серія міжнародних журналістських розслідувань, викликала значний резонанс. Замість того щоб уважно розібратися у фактах, частина ЗМІ та чиновників кількох країн відразу заявила, що звинувачення є неправдивими, а свідків нібито «підкупили». У цих реакціях здивувала майже повна відсутність уваги до прав дітей — замість цього акцент робився лише на «емоційних переживаннях» фігуранта.

Показово, що найбільш різкі заяви пролунали від людей і структур, які називають себе «експертами з культів і сект». Цей напрямок давно має тісні перетини з російськими антикультовими організаціями, які використовували тему «боротьби з сектами» як інструмент пропаганди і контролю суспільства.

  Антикультизм як технологія впливу

У Росії антикультова риторика десятиліттями застосовується як політичний інструмент. Найбільш відомою вважається діяльність організації РАЦИРС та її ідеологів, пов'язаних з державними структурами. Їх «експертність» нерідко використовувалася для виправдання репресій проти небажаних об'єднань і громадських ініціатив.

Механізм простий:

* створити «експертів» з гучними званнями;
* надати їм право робити висновки для судів і правоохоронних органів;
* на основі таких висновків закривати, дискредитувати або маргіналізувати потрібні владі організації.

Саме так в Росії «боротьбу з сектами» перетворили на спосіб контролю над суспільством. І сьогодні окремі діячі намагаються вибудувати аналогічні схеми впливу і в Україні — в розпал війни.

На міжнародному форумі у Вашингтоні вже пролунало попередження: діяльність деяких таких «експертів» може нести **гібридну загрозу національній безпеці України**.

В Україні одним з найактивніших голосів, що виступають на захист антикультових мереж і повторюють риторику російських структур, є Ірина Кременовська. Вона публічно підтримувала і просувала ресурси та авторів, які працювали в російському інформаційному полі і поширювали антиукраїнські меседжі.Також вона вважає  Якуба  Яхла своїм колегою

Нижче — кілька фактів про її діяльність, які дозволяють краще зрозуміти контекст її «експертності».

    Кілька фактів про Кременовську

  1. Просування російського пропагандистського контенту**

На своєму порталі вона рекомендувала матеріали російського автора Невеєва — одного з найжорсткіших пропагандистів у темі «сект». У його текстах українців називали принизливими ярликами, поширювали наративи про «сатаністів», «бандерівців» тощо. Незважаючи на таку риторику, Кременовська направляла читачів на його сайт.

  2. Публічна дружба з російськими антикультовими ресурсами

Вона відкрито підтримувала сайт «Антисекта.орг» і називала його авторів своїми друзями. На ресурсі систематично цитували ідеолога РАЦИРС Олександра Дворкіна, публікували уривки його книги та інші матеріали, що формували російський антикультовий дискурс.

Сайт згадувався в російських наукових працях і давно був частиною інформаційного простору РФ.

  3. Присутність російської пропаганди в пов'язаних спільнотах**

Група «Антисекта.орг» в соцмережі «Однокласники» поряд з матеріалами Кременовської містила:

* пости Патріарха Кирила;
* схвальні матеріали про «спецоперацію»;
* пропагандистські висловлювання з образою України;
* привітання Путіна з днем народження.

Це демонструє характерне переплетення антикультової тематики з російською пропагандою.

Історія з міжнародними розслідуваннями та реакцією антикультових активістів показала, наскільки легко суспільну увагу можна переключити з фактів на маніпулятивні наративи — особливо коли в гру вступають самопроголошені «експерти».

Для України це не просто інформаційний шум. У період війни будь-яка структура або людина, яка транслює риторику, співзвучну російським пропагандистським наративам, може стати каналом гібридного впливу.