(Вперше опублікувала в ЖЖ 30/1/2016)
Упередження 1. Що треба припинити державне фінансування наук.
Прихильники цієї думки доводять аргумент, що наука повинна сама заробляти собі гроші. Тобто науковці мають розробляти тільки те, що вони зможуть продати.
Але велика частина базової науки спрямована на розробку того, від чого можуть мати зиск тільки наступні покоління. Немала частина того, що ми маємо зараз, була відкрита на основі минулих винаходів, від яких першовідкривачі не мали такого зиску, який маємо ми.
Наприклад пеніцилін, — пройшло майже 10 років з його відкриття до того моменту, коли науковці-біохіміки відкрили, як стабілізувати розчин і налаштували його виробництво. Роботи Луі Пастера наприкінці 19 століття по стерилізації матеріалів уможливили проведення сучасних складних медичних операцій. Фарадей не мав інтернету, але ми маємо його завдяки у тому числі і його розробкам генераторів.
Нещодавно відкриту нову припустимо планету далеко за межами Плутону, підтвердження існування бозона Хіггса завдяки великому андронному колайдеру, відкриття темної матерії, — все це не можна продати або купити. З цього неможливо зробити «товар». Але наступні покоління будуть мати з цього всього зиск, до якого ми ще не «доросли».
Чи можуть приватні кампанії витрачати свої гроші на нові розробки? Навіть якщо вони дуже цього хочуть, їм це у більшості не вигідно. Відомий приклад – кампанія Xerox, що розробила сучасний інтерфейс, з якого однак мав зиск Apple, а не Xerox (спочатку Стівен Джобс позичів технологію, розроблену Xerox, а потім вже удосконалював її). То навіщо то було Xerox"у? І навіщо витрачати гроші на розробку того, від чого підійміться твій конкурент. Приватні компанії не можуть витрачати безкорисливо свої ресурси.
Без державного фінансування науки сьогодні у нас просто немає завтра.
Упередження 2. Ажіотаж з приводу відкриття нової технології, а не її впровадження.
Це як "наукова наркоманія", бо таким людям потрібна доза якоїсь наукової "сенсації". Але дуже скоро виявляється, що це Велике Відкриття кудись "потєрялось". Відкрили ліки, що радикально вилікують ВІЧ? Елізабет Холмс зробила прорив у медицині? Де воно все? У якій аптеці? Або у якому журналі? І найголовніше, — а чи правдиві взагалі ці "сенсації"? (відповідь, — ні, принаймні зараз).
Упередження 3. Негативне відношення до помилок.
Вже давно помітили, що негативне відношення до помилок призводить до трагедій. Коли зі страху покарання, медичний персонал просто замовчував та приховував помилки, що у свою чергу призводить до повторення тих самих помилок. Навіть якщо когось покарано, — покарання не виправляє систему.
На замість цього на заході впроваджують нову культуру. Якщо виникла помилка, не питають "Кого покарати?", а питають "Що зробити, щоб таких помилок більше не виникало". Завдяки цьому люди більш відкрито розповідають, що пішло не так і мають можливість попереджати нові трагедії.
Цей підхід доказано більш ефективний, ніж покарання "козла відпущення". Звичайно, хотілось щоб не було ніяких помилок, але всі, хто хоча б щось робить у своєму житті, знає що таке людський фактор і що буває, якщо його ігнорувати.
Люди, що ніколи не визнають своїх помилок, бо корона впаде, — це небезпечні люди, бо вони готують ґрунт для нових трагедій. Люди, що визнають свої помилки заслуговують на довіру.
Упередження 4. Прориви у науці роблять тільки генії.
Це упередження йде зі школи, — ти повинен бути "надзвичайним", "одним на сторіччя" генієм, щоб зробити винахід. І як "підтвердження" цього постулату, запам'ятовують прізвища, — Ньютон, Белл, Едісон. Але правда у тому, що майже всі винаходи (навіть теорія відносності) розроблялись незалежно декількома науковцями. І відомі нам "генії", — або перші опублікували свої роботи, або нечемно себе поводили (Ньютон, наприклад, не цурався цькуванням конкурентів), або просто опинились у вірний час, адже було й таке, що винахід був вже опублікований, але знехтуваний сучасниками, і тільки через багато років "перевідкритий" іншою людиною, яка і стала відома як "геній".
Звичайно вони всі були талановиті, але вони такі самі люди, що сидять у школі та навчаються в ВНЗ. До того ж, навколо нас численна кількість важливих винаходів, про авторів яких ми нічого не знаємо (телефонні номери, морозильні камери, сучасна сантехника, носки, дверні дзвінки, та ін, та ін.)
Саме це було б корисне розповідати у школі, кожен може щось винайти і щось покращити.
