Цими днями вирішується важливе для міста Хмельницький питання — затвердження історико-архітектурного опорного плану і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів. На прохання громадського об'єднання Жіночий антикорупційний рух в квітні цього року ознайомилась з цією документацією. Враження суперечливі, а публічні коментарі до ситуації очевидно вкрай важливі.
Міське середовище Хмельницького донині зберігає активний рельєф із значним коливанням позначок між узвишшями та тальвегами і має два основних водотоки – Південний Буг, що ділить місто навпіл, та р.Плоська.
Ці річки стали основними чинниками для планувальної структури, вплинули на особливості історичного розвитку, логістику та комунікаційні і транспортні зв′язки. Місце злиття цих річок утворило плато з вигідними умовами для створення у 15 столітті міського поселення, послідовний розвиток якого на протязі століть сформував сучасну структуру міста Хмельницький. Не менш вагомою складовою надбання міста є низка пам′яток природи, об′єктів садово-паркового мистецтва, що належать до природно-заповідного фонду. Ці території є популярними міськими рекреаціями. Однак, вони є розпорошеними по території, а місто не має повноцінної рекреаційної мережі, яка сприяла би збереженню візуальних зв′язків та панорамного сприйняття центральної частини Хмельницького.
У липні 2017 року хмельничанам представили розробку історико-архітектурного опорного плану, яка виконана на замовлення Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради в рамках договору від 07.07.2016 № 1 «Розробка історико-архітектурного опорного плану м. Хмельницький з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів» авторським колективом ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ липні — грудні 2016 року.
З одного боку цілком позитивне явище – історичне місто з кількасот літньою історією нарешті отримало важливий документ. Однак, якщо познайомитися із розробкою детальніше, то стає зрозумілим, що вона відкриває «скриню Пандори». Незахищеними опинилися узбережні території Південного Бугу та Плоської в центральній частині Хмельницького, не забезпечується збереження та захист візуальних зв'язків із середмістям на правому березі Південного Бугу. Це в той час як є чималі апетити на забудову заплави річки… Збільшені у порівнянні з попередніми історичними періодами масштаб та модуль сучасної забудови невпинно перетворюють саму цінну в історико-культурному відношенні територію середмістя та узбережжя. Зважаючи на природний ландшафт долини Південного Бугу, збереження такої тенденції у найближчій перспективі може призвести до повної втрати візуального сприйняття середмістя та деградації історичного середовища.
Що ж не так з історико-архітектурно опорним планом? Маючі на руках всі правові підстави для визначення повноцінного пам'ятко-охоронного зонування, розробники шукали зачіпок не встановлювати очевидно необхідні зони охоронюваного ландшафту на узбережжях річок і вони їх знайшли – подробиці на сторінці 160 пояснювальної записки .
Тут слід акцентувати – розробник режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів не може не зважати/не знати/ігнорувати положення земельного, містобудівного, водного кодексів, природоохоронного законодавства. Розробка такої документації передбачає кореляцію і імплементацію всіх згаданих норм при визначенні зон охорони. А крім того, вкрай важливо передбачати і перспективи реалізації самого розробленого документу, адже обмеження у містобудівній діяльності повинні працювати на розвиток.
Як би це дивно на перший погляд не звучало, але це саме так. Рекомендований підхід (сіро-зелені зони на узбережжях та заплавах річок):
Розробники історико-архітектурного опорного плану м. Хмельницький з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів дивним чином забули і про важливі міжнародні документи, що є для України законами надгалузевого рівня. Тут мова йде в першу чергу про Європейську ландшафтну конвенцію, ратифіковану Україною у 2005 році (Закон України про ратифікацію № 2831-IV). Достатньо осмислити її засади і вимоги щоб зрозуміти, що регулювання та планування міського ландшафту є тим продуктивним видом містобудівної діяльності та міських політик, що дають відчутний економічний ефект та дозволяють узгоджувати соціальні, економічні та екологічні процеси.
Є ще одна важлива для Хмельницького новина – у жовтні 2019 року рішенням Хмельницької міської ради затверджена схема екологічної мережі, важливого документу для відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття міста.
Вчора відбувся онлайн круглий стіл, організований ГО «ЖАР» із залученням професійної спільноти Хмельницького, представників виконавчої влади. У дискусійному форматі нами піднято всю згадану проблематику, пропозиції щодо охоронюваного ландшафту і визначені рекомендації для міської влади – встановити зони охоронюваного ландшафту, адже вони не лише корелюються із екологічною мережею, а і сприяють об'єднанню рекреаційних територій та захисту і розвитку комфортного життя містян.
Отже, завтрашній розгляд Хмельницькою міською радою історико-архітектурного опорного плану, вочевидь, буде потребувати мудрості та далекоглядності від депутатів, керівництва міста та представників виконавчої влади. Чи буде вирішене питання охоронюваного ландшафту в містобудівній документації побачимо.
