24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення Незалежності України. Остаточно День Незалежності України був підтверджений на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

З цього дня історія України змінилася назавжди.

Мало хто тоді розумів з якими труднощами зіштовхнеться молода країна та скільки зусиль потрібно докласти, щоб відстояти незалежність своєї Батьківщини.

Найголовнішим випробуванням в українській історії стали
євроінтеграційні процеси по входженню нашої держави до великої та заможної європейської сім'ї. У 2014 вступ України до ЄС підтримала більшість населення України та майже все світове співтовариство, окрім однієї країни – Російської Федерації.

Нинішній тоталітарний режим Росії не зміг змиритися з новим курсом розвитку України, що стало підставою військової агресії по відношенню до нашої держави. Спланована збройна операції Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 із захоплення частини території України – кримського півострова.

Незаконна окупація АР Крим стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою-світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізації ситуації у східних регіонах України з метою утворення на цій території квазі-держави «Новоросія». Повній реалізації цих планів вдалося перешкодити завдяки героїчним вчинкам наших добровольців, патріотів та військових.

За час війни з агресором, окупаційна влада РФ направила на гібридну війну з Україною мільярди доларів серед яких вагому частину було спрямовано на проведення брехливих інформаційних кампаній по дискредитації України в очах світового співтовариства.

Активну фазу збройної агресії Росії проти України та відстоювання української незалежності вдалося зупинити завдяки мужності українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України, Національної гвардії та інших оборонних та правоохоронних органів.

Важливим елементом протидії агресору стали спільні політико-дипломатичні зусилля міжнародного співтовариства. 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН схвалила Резолюцію «Територіальна цілісність України», в якій підтвердила незалежність нашої держави та міжнародно визнані кордони України. Окрім того, в Резолюції вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом.

Найбільш ефективним інструментом тиску на державу-агресора стали політичні та економічні санкції країн Заходу. Вони дозволили пригальмувати російську агресію проти України, знизити ймовірність широкомасштабного вторгнення та примусили сісти за стіл переговорів, зокрема в рамках Тристоронньої контактної групи та Нормандському форматі.

Агресивна політика Кремля спрямована не лише проти України. Країна-агресор посягає на незалежність і інших країн, таких як Сирія, Грузія, Молдова. Але все світове співтовариство вважає, що саме Україна показала приклад боротьби за свою ідентичність, європейський вибір, територіальну цілісність та незалежність.

Аналізуючи поразки по всім фронтам щодо України, окупаційна влада Російської Федерації використовує останній аргумент по дискредитації України із залученням своїх засобів масової інформації та соціальних мереж. Саме завдяки агресивній інформаційній війні Росія намагається вплинути на українське суспільство, дискредитуючи ЗС України, керівництво держави, патріотичні громадсько-політичні структури.

Пропагандистська машина Росії активізується особливо активно напередодні відзначення Україною державних свят, які пов'язані зі здобутками та новітньою історією нашої країни. При цьому, пропаганда агресора спрямовується на незахищені верстви населення, які не спроможні розібратися у реальному положенні справ у російсько-українських відносинах та вірять усьому, що бачать на пропагандистських телеканалах та читають у соціальних мережах. На щастя, українське суспільство та держава працює у напрямку просвітницької роботи з населенням та тих, хто продовжує вірити рупору Кремля, стає з кожним роком все менше.

Підсумовуючи все вищенаведене, хочеться сказати наступне. 24 серпня Україна буде відзначати державне свято – «День Незалежності України». Це один з найбільш значущих свят для нашої історії, яке стало запорукою нашої української ідентичності. Разом з країною та українцями ми вистояли у важкий час випробувань російською агресією. Саме завдяки нашій єдності і всупереч тим проблемам, що існували в країні, ми продовжуємо нашу боротьбу за незалежність та кожний клаптик нашої української землі. Відстоюючи нашу країну, українці навчилися захищатися, давати відсіч будь-якому противнику та спроможні відновити наші кордони з часів проголошення Акту Незалежності України. Українська незалежність оплачена надзвичайною ціною. Ми маємо пам'ятати кожного з героїв, які загинули на полю бою, подякувати кожному воїну, який у ці хвилини перебуває на передовій і боронить нашу землю від ворога. Ми будемо так само сильними, як досі, якщо міцно триматимемося нашої ідентичності. Це мінімальний вклад кожного українця у фундамент Незалежності.