Останнім заселеним клаптиком землі стали з XVI cт. Сейшельські острови. Перед чим полінезійці-маорі у 1200-х рр. заселили Нову Зеландію. В іншій півкулі близько 1000 року була заселена європейцями Ісландія.

Таким чином ми маємо пізне заселення планети, дуже пізне. Якщо відмотати назад — близько 3000 років тому були заселені острови Океанії, це приблизно 1000 років до Р.. Х. Цей час співпадає з правлінням ізраїльських царів Саула і Давида.

Якщо йти за хронікою Ненія — кельтського британського історика, близько 1200 до Р. Х. Британія була заселена кельтами. А це час до заснування Ізнаїльського царства, час біблійної книги Суддів. Ідемо далі, у американських індіанців є низка усних легенд про те як вони ПРИЙШЛИ і заселились на території де живуть. У інків є легенда про 8 людей з яких почалась їх культура (8 людей — кількість людей, які згідно Біблії вийшли з ковчегу після потопу). У народів Африки теж збереглись такі легенди. У Індії народ Сантал взагалі майже у біблійній формі зберіг переказ як вони прийшли до Індії із Заходу після потопу. Китайська культура теж натякає на те, що вони переселились у долини Хуанхе і Янцзи після потопу із зіходу.

Сама ж Біблія, через книгу Йова дає відповідь чому люди повільно розселялись. Бо був інший клімат! У середземноморському поясі можна було жити, а на півночі Європи, та Америки був льодовиковий період після потопу. 

Перші цивілізації після потопу виникли  у Середземномор`ї, в той час як північ Євпопи була покриа льодом, там не було умов для життя і не жило багато людей. Не було вагомих подій і історії. Історія розвивалася навколо Середземного теплого моря, яке було недалеко території Вірменского нагір`я на якому висадився ковчег після потопу.

Тому Біблія і описує історію Середземномор`я