Так думали в часи Російської імперії. І навіть визнали їх «особливо небезпечним рухом» для держави, пов`язавши з соціалістами. Це було в 1894 р. Тільки ті, кого штундами називали, самі так себе вже не називали в той час. Чому? Бо ще з 1880-х рр. влилися у баптистський рух. Хто ж це такі ці загадкові штунди?
Саме слово походить від німецького Stunde — година. Нічого поганого і небезпечного, як бачимо. У Німеччині як рух за духовне оновлення протестантської церкви у 18 ст. виникли години читання і вивчення Біблії. Коли німцям дозволили створювати сільськогосподарські колонії на території Півдня і Правобережжя України вони туди принесли і цю культуру читання та розбору Біблії.
З 1847 р. починаючи декілька українських селян побувавши на таких зібраннях, роздобули собі Новий Завіт російською мовою (українською не було) за такою ж моделлю почали проводити зібрання у селі Основа Херсонської губернії. Німців на зібраннях не було. Ба більше, спочатку зібрання навіть відвідував місцевий православний священик. Потім почались негаразди. Селяни побачили що в Біблія проти поклоніння предметам і зображенням, що хрещення немовлят у ній немає і почали ставити питання священику. Замість того щоб відповісти на питання селян, зібрання було заборонені. Селяни з цим не погодились і проповжили збиратись і вивчати Біблію, рух почали переслідувати, аж до ув`язнення, однак він почав розростатися і за кілька десятиліть вже охопив тисячі, а за кілька десятиліть десятки тисяч людей. Початково, до 1880-х їх називали штундистами і це слово не носило негативного значення.
За схожою схемою відбулося поширення руху у Київській губернії куди вислали Герасима Балабана з Херсонської губернії для перевиховання. Однак замість перевиховання останній почав навертати людей і незабаром тут утворилась громада. Навернення людей відбувалось через бесіди священника з Герасимом, коли люди їх чули, вони бачили, що Біблія підтверджує слова Г. Балабана, а не священика.
До початку ХХ ст. штундисти самі себе вже не називали штундистами, а євангельськими християнами, тобто тими, хто живе за Євангелієм, баптистами. Однак державні органи і православна церква воліли їх називати штундистами, надаючи цьому слову негативного, майже лайливого значення. При цьому єпархіальна православна преса в Україні початку ХХ ст. подекуди визнавала, що вони протестанти, але продовжувала їх називати штундистами. Переслідування у вигляді сотень кримінальних справ продовжувались, особливо з 1894 р., коли українців-протестантів було записано в «штундисти» спеціальним циркуляром і визнано особливо небезпечними для держави. Це посилило переслідування. До речі, у цьому ж році було заборонено і читання та тлумачення Біблії вдома.
Після 1905 р. коли відпадіння від православної церкви і імперії перестало бути злочином, на місцях поліція розганяла зібрання протестантів, а громадам затримувала процес реєстрації. Перша громада українців-протестантів баптистів в імперії була зареєстрована в Києві в 1910 р.
ЗМІ перед переворотом 1917 р. продовжували публікувати негативні статті про українців-протестантів звинувачуючи то німців, то навіть американців у «інтризі» проти Росії.
Слово «штунда» за посередництвом хрущовської антирелігійної політики і народної пам`яті зберегло негативну конотацію до сьогодні. Тому не дивно чути від людей такі речі як: «американська віра», «Ти чого перестав пити? Ти що штунда?», «Ти читаєш Біблію? Ти що баптист?» (наче Біблія тільки у баптистській церкві існує :)). Також низка українців, які все ж знають, що Біблія присутня у православній церкві щиро переконані, що вона у протестантських церков переписана :). Список стереотипів і упереджень можна продовжувати. Потрібне просвітництво, щоб змінити ставлення людей.
Тому запрошую підписуватись і переглядати канали докторів теології тут:
https://www.youtube.com/channel/UCTf9iNKeNsWkNllxKPXkqfg
