Еге ж, скажете ви. У офіційно атеїстичній державі? Ну звісно, СРСР на папері, у своїй конституції визнавав право на вільне сповідання релігії, але на практиці вів жорстоку боротьбу з вірою в Бога. Кінець 1920-х і 1930-і ознаменувалися агресивним фізичним винищенням священнослужителів, руйнуванням культових споруд і войовничою атеїстичною пропагандою яку у 1950-х рр. замінив «науковий» атеїзм. До 1937 р. Сталін, який пройшов семінарію планував знищити всі церкви у державі. Існувала інституція, яка в цьому допомагала — Союз войовничих безбожників очолюваний киянином Луначарським, видавався часопис «Войовничий безбожник», проводились безбожні п`ятирічки.... До речі, К. Маркс був сатаністом, що переконливо доводить румунський пастор Р. Вурмбранд — багаторічний в`язень комуністичних таборів у своїй книзі «Маркс і сатана». Детальніше можна про це дізнатися тут.
Але...паралельно зі знищенням християнства СРСР зайнявся творенням нової комуністичної релігії, яка мала низку своїх обрядів. Були обряди ініціації — прийняття в жовтенята, піонери, комсомольці... Церкву замінила партія, десятину і пожертвування — партійні внески, Десять заповідей — кодекс будівника комунізму... Церковні зібрання замінили на партійні... Обряд церковного вінчання замінила церемонія у РАЦСі...ітд.
Радянські вчені-гуманітарії визнавали релігійний характер радянського комуністичного суспільства. Ба більше, навіть досліджували його. Український вчений М. Закович з латвійським колегою П. Кампарсом навіть написали книгу «Радянська обрядовість». У праці детально досліджувались радянські обряди і те, як ними заміняли православні.
А ви кажете, СРСР був атеїстичною державою. Так то так, але на зовсім так!...
