Я вже писав про те нееволюційний погляд на історію релігій тут. Сьогодні хочеться поговорити про нього в світлі Біблії та Старого Завіту. Суть полягає в тому що люди не вигадали собі Бога від страху перед стихіями та від страху смерті, як думав Фрейд, який попросив зробити йому евтаназію, бо маючи рак ротової порожнини, через те що займався оральним сексом і переносячи муки від цього не хотів жити. А в тому, що люди мали віру у Творця переживши потоп, але поступово більшість із народів почала поступово сповзати в монотеїзм.
Як функціонувала віра в Творця після потопу про який ви можете почитати тут і до завіту з Авраамом та епохи патріархів і виникнення єврейського народу із їх роду? Питання цікаве і відповідь на нього дає книга Йова. Ця книга вважається найстаршою в Біблії. І ми не знаходимо імені Йова у історії Авраама, як і інформації чи бачилися вони взагалі. Але Йов названий праведником і ми можемо прочитати про його спілкування з Богом.
Отже відповідь — в ранній післяпотопний період була віра в Творця і поклоніння йому (йов приносив жертви так само як і Ной), були праведники, якими були наприклад Йов і Авраам.
Чи були люди які вірили в Творця коли Бог уклав завіт з Авраамом і з роду останнього почав виникати Ізраїль? Так! Ми читаємо в першій книзі Біблії Буття історію про священика Мелхиседека з яким спілкувався Авраам, а після виходу євреїв з Єгипту і перед їх входом у Ханаан ми читаємо про пророка Валаама, який як і Мелхиседек, і Йов не належали до роду Авраама та, відповідно, до Ізраїлю, але тим не менш спілкувались з Богом.
Висновок такий. Свідчення з усних переказів усіх континентів, які ми розглядали раніше та свідчення Біблії про ранню післяпотопну і ранню завітню історію вказують на те що монотеїзм — віра і поклоніння Творцю були широко розповсюджені в зазначений перод. В наступних частинах поговоримо про те як виник політеїзм та як функціонувала віра в Творця в пізній старозавітній період. Додаткову інформацію можна переглянути тут.
