Сприйняття словосполучення «середні віки» в українському суспільстві є негативним, майже образливим. Про це свідчить навіть пісня Сергія Жадана з однойменною назвою в якій є такі рядки:

Із культурного життя лише хресна хода,

Середні віки — такі середні віки!

Автор висміює «бідність» культури, натякаючи на те, що все обмежувалось релігійним життям. А релігійне життя і світогляд, які обмежували вільнодумство стримували розвиток науки і розвиток в принципі. І взагалі, раніше люди жили гірше, а зараз краще, адже ми еволюціонуємо. Така логіка багатьох людей. Вся проблема у тому, що це спрощення, а подекуди видавання бажаного за дійсне. Нижче будуть міркування, чому це не так.

 

1) Технічний поступ. Якщо говорити про минуле, перше що потрібно сказати — історія радше не лінійна, як її представляє еволюційна парадигма, а радше циклічна. Лінійний технічний прогрес — явище здебільшого останніх 250 років, паралельно зі світоглядною деградацією, пов`язаною з «вільнодумством». 

 

Технічний, а радше матеріальний прогрес (за визначенням Фернана Броделя) мав у минулому періоду піднесення і занепаду. Давні люди не завжди були примітивними — ті, що жили раніше могли знати і вміти те, що не знали прийдешні покоління. Давні люди ще до середньовічних китайців та європейців знали друкарство, яке було втрачено до середньовічного періоду — дивись фестський диск. Давні китайці кілька тисяч років тому вміли лакувати дерево, а візантійці мали технологію «грецького вогню». Неандертальці вмілі лікувати карієс, а середньовічні африканці — кесарів розтин, який європейці не вміли робити у середині ХІХ ст. Список можна продовжувати. Чого тільки вартий антикетирський механізм! А перевинайдення після римлян бетону через тисячоліття фактично? А унітаз, який існував у греко-римські часи, а потім був перевинайдений? А каналізація, яка існувала ще у шумерів? Список можна продовжувати? 

 

2) Культура - раніше люди були обмежені релігією і нещасні (втч найбільше пригноблені у Середні віки)? Скажете, що люди були неосвічені? А який сенс і стимул селянам, які працюють на землі і яким потрібні помічники по господарству здобувати освіту? Що міняло для селянина у обробітку землі вміння читати? Нічого. «Нині нема чорнороба, — писав Туано Арбо про Францію у 1588 р., — який не бажав би мати на своєму весіллі гобої та сакебюти (різновид чотиріріжної волинки)». Що, люди тоді ще й могли веселитись?  Ще й як! І чорнороби теж! Я вже мовчу про середньовічну лицарську культуру прекрасної дами.

Ну і на додачу скажу, що саме представники християнської релігії в Європі і Америці створили систему освіти, в рамках якої почався розвиток науки. Простіше кажучи, якби християни не створили університети, не було б де розвивати науку і прогрес ітп. Тобто ті, хто організовував хресну ходу, організовували і навчальні заклади і розвивали науку. Університети — винахід людей Середньовіччя. А вчитель Томи Аквінського Альберт Великий був біологом.

Мало того, середньовічні «релігійники» не вірили в те, що земля пласка, бо про її круглу форму говорили отці церкви і свідчили спостереження за щоглами кораблів і за круглою тінню землі на місяці. 

Ще питання, якщо «з культурного життя лише хресна хода», то як тоді муляри, столяри та склярі збудували у середні віки стільки соборів у Кельні, Парижі та інших містах, настільки гарних, настільки складних і красивих, що мільйони туристів щороку їх відвідують і фотографують із захопленням?

Нотна грамота була винайдена представником християнської церкви Гвідо д`Ареццо, для того щоб полегшити процес навчання величним гімнам, як прославляли Бога теж у середні віки. Лицарські романи написані теж.

 

3) Повсякденне життя — чим далі у минуле, тим гірше люди жили? Порівняємо період 1350-1550 рр., за різними визначеннями або 2/3, або і весь даний період можна віднести до Середніх віків з періодом з 1550-х рр. і до ХІХ ст. Після «чорної смерті» середини XIVст. двісті років у Західній Європі люди жили відносно непогано, Через те, що зменшилась кількість людей — підвищилась зарплатня найманих робітників, зменшення тиску на природу внаслідок зменшення кількості людей призвела до збільшення кількості дичини на столах тодішніх західних європейців. Двісті років ці люди були дуже м`ясоїдними. Потім ситуація змінилась, що мало низку причин. Одразу згадую сучасних українських самотніх пенсіонерів, для яких м`ясо є святковою їжею, та окремі бідні країни де ситуація така ж. 

 

Простіше кажучи не все і не завжди було погане у минулому. Були пізніші періоди, коли було гірше ніж раніше, технології втрачались та віднаходились. Не можна дивитись на історію лінійно і стереотипно. А назва «темні віки»  і зневажливе вживання словосполучення середньовічний — нісенітниця «просвітників» XVIII ст.