...У ті дні російська пропагандистська машина зіткнулася з «неконтактом» своїх шестерень. Речник путіна пєсков заявив, що в очікуванні переговорів російський президент нібито наказав «призупинити наступ» з обідньої пори 25 лютого. Але Україна від перемовин нібито відмовилася, тож з обіду 26-го росія поновлює бойові дії. Тим часом за кілька годин до цієї заяви російське міноборони в тоді ще притаманному собі бравурному стилі повідомило, що цієї самої доби нібито знищило понад 800 «об'єктів української військової інфраструктури».

Очевидно, що таке оголошення не було б можливим, якби путін і справді заздалегідь наказав своїм військам дотримуватись тиші. Або принаймні звелів їм вдавати це. Та й жодних заяв про «призупинення» з російського боку не лунало, аж поки пєсков не оголосив про «призупинку призупинки».

Можна припустити, що путінський речник елементарно збрехав, а узгодити цю брехню з керівництвом армії банально не встигли.

...Експерти та оглядачі й не очікували якихось проривів — хоча б тому, що москва призначила очільником своєї делегації ексміністра культури, відомого українофобією та «скрєпністю» Володимира Мединського. На той момент він був (і є зараз) усього лише помічником путіна. Тобто ні посада, ні широко відомі погляди Мединського особливих надій на прогрес у перемовинах не давали. Проте цей пан очолює російську делегацію й досі.

Між іншим, Мединський — уродженець міста Сміла в Черкаській області, околиці якого росіяни обстріляли якраз у перші дні війни.

...Минуло три тижні. 21 березня формально почався четвертий раунд переговорів, які, втім, уже не вперше відбуваються у форматі відеоконференцій. Цим вони неприємно нагадують «переговори» Контактної групи щодо Донбасу в рік перед початком війни.

І, схоже, москва бачить ключ до розв'язання ситуації саме у військовому аспекті — і тільки в ньому.

Уже 21 березня кремль укотре прокоментував процес переговорів із позиції сили. Зокрема, пєсков повідомив, що на час перемовин бойові дії припинятися не будуть, бо, мовляв, «націоналісти» використовують у своїх інтересах «будь-яке призупинення операції» (тим самим повторивши брехню, нібито такі «призупинення» були). І додав, що особиста зустріч путіна й президента Зеленського геть не на часі, а головне — що Україна нібито не в тому стані, щоб висувати будь-які вимоги.

...Тим часом ворог, за повідомленням Генштабу ЗСУ, продовжував те, що й весь останній тиждень: обстріли міст, спорудження укріплень там, де не мав змоги атакувати, і спроби наступу там, де вважав свої сили достатніми. Останніми днями розлючений попередніми невдачами агресор, відчуваючи дефіцит більш-менш високоточних боєприпасів, перейшов до обстрілу українських міст далекобійними авіаракетами системи «Кинджал».  

Зі свого боку, російські теленовини отримали «рознарядку» висвітлити у вечірніх випусках захі́д у тимчасово окупований Бердянськ російського десантного корабля «Орськ» із бойовою технікою для окупантів (на час написання тексту ці новини в ефір ще не вийшли, тож читачі матимуть нагоду перевірити достовірність наших джерел). А ватажки донецьких бойовиків зробили заяву про неможливість захопити Маріуполь упродовж найближчого тижня — і тут важлива не сама заява, а те, що її також широко цитують російські ЗМІ. Даючи тим самим дають зрозуміти, що нищення міста припиняти ніхто не збирається.

Врешті-решт, у Херсоні окупанти вперше відкрили вогонь по мирному протесту місцевих мешканців і застосували світлошумові гранати. Про останню подію російські медіа, звичайно ж, не повідомлять, але все перелічене вкладається у тренд залякування України й усього світу. Як і в попередні дні, москва щосили демонструє готовність діяти через терор.

А у терору й дипломатії спільними є тільки літери — і то лише дві.

Повна версія тут