Витягнуту на світ божий Сонею Кошкіною історію про те, що «Слуга народу» збирається виграти вибори в ОРДЛО, обговорюють досить бурхливо. Але вона вже відносно давно циркулює на рівні чуток. Як і інформація про нібито соцопитування, які обіцяють партії Зеленського перемогу на нині окупованій території. Особисто автор цих рядків уперше почув про ці «опитування» місяців півтора тому – від колег-журналістів з числа, скажімо так, затятих оборонців президента і його політсили від «нападок порохоботів».

Деякі інші колеги – якраз «порохоботи» – запевняють, що взагалі чули про це ще влітку. Нагадаємо, власне соцопитувань при цьому й досі ніхто не бачив, ким вони проведені – ніхто не знає. Що змушує небайдужу громадськість замислюватись про роль у всій цій історії Кремля і нові способи «розводки» чекістами вітчизняних «я-не-лохів».

Між тим, а чи є взагалі ці соцопитування, чи насправді йдеться про дещо зовсім-зовсім інше? Адже, якщо уважно погортати новини останніх тижнів, виявиться, що цю тему Путін особисто «продавав» ще Порошенку. І то задовго до того, як будь-хто міг уявити собі президентство Зеленського – хоч у страшному, хоч у смішному сні.

Ось як про це не далі ніж наприкінці вересня ц. р. розповідав сам Порошенко: «Я також можу вам розповісти ще одну історію, коли Путін запропонував мені, коли ще були діалоги, це, мені здається, був 2015 рік, каже: „Що ви сперечаєтесь. Давайте ми з вами домовимося, кого ми оберемо, і проведемо це через вибори, це єдиний можливий шлях“. Я кажу: „Ні, обирати, навіть лідерів місцевого самоврядування, буде український народ. І ні з ким я не збираюся ні узгоджувати, кого обирати, ні віддавати, яку частину повноважень ми делегуємо їм. Є закон — він є рівним для всіх“.

Як не дивно, той факт, що подібні розмови велися, незабаром непрямо підтвердив ніхто інший, як міністр закордонних справ Росії Лавров. Ось що він сказав в ефірі російського „Первого канала“ 2 жовтня ц. р. (дивитися з 4 хв 28 с): Петр Порошенко на «Нормандском формате» сказал: вы знаете, я не могу предоставить особый статус, потому что откуда я знаю, кого там они выберут?“ „Демократа“ Лаврова така „зневага“ до демократії страшенно ображає. Але для нас важливо інше: очевидно, йдеться про одну й ту саму тему українсько-російських переговорів, яка до пори до часу лишалася в тіні. І на яку, на жаль, чомусь мало уваги звернули й тепер.

Можна зауважити, що Порошенко говорить про 2015 рік – хоч і не впевнений, а Лавров – про останню зустріч у „Нормандському форматі“, яка була в 2016-му, і на якій УСНО „узгодили“ ту саму „формулу Штайнмаєра“, яку тепер, за Зеленського, підтвердили письмово. Але в тому й річ, що в цілому заява Порошенка, фрагмент якої наведений за посиланням вище, стосувалася якраз появи „формули Штайнмаєра“. Так само, як про неї ж розповідає в цитованому далі сюжеті Лавров.

Ясно, що Порошенко, швидше за все, прикрашає свої слова. А Лавров, імовірно, чинить зі словами Порошенка навпаки. Але тепер стає зрозумілим, як з'явилася „формула Штайнмаєра“: вона виросла з настирливих пропозицій Путіна провести в ОРДЛО псевдовибори, заради яких Путін навіть готовий був за лаштунками віддати частину посад людям, яких назве Порошенко – звичайно ж, за попереднім узгодженням з господарем Кремля.

Або ПООБІЦЯТИ віддати. А якби вже за результатом виявилось, що люди Порошенка не пройшли, Путін тільки розвів би руками: це ж демократія! Не став би ж Порошенко на весь світ заявляти, що ми тут із Путіним домовилися сфальшувати вибори, а він мене обдурив?!

Очевидно, тоді Порошенко розгадав цю, загалом, нехитру гру. Але якщо зараз Кремль грає в ту саму гру із Зеленським, то абсолютно неважливо, що показує та таємнича соціологія, яка нібито пророкує перемогу „Слузі народу“. І чи є вона взагалі. Хоча, пред'явивши її результати, „слуги народу“ могли б хоч трохи пом'якшити підозри в змові з Росією.