Вінниця сьогодні отримала атата, як люблять погавкувати з своїх бараків одичалі кацапські мразі.
Світло, вода в нас зникли.
Тепло теж.
Ліхтарики з світлодіодів, це клас. В мене в кожній кімнаті стоїть.
Я про цей варіант — світлодіод, 2 батарейки, монетка чи фольга харчова. Легко зробити, і не затратно.
Нарешті я знайшла застосунок хрустальним вазам, під них помістила цю світлову конструкцію, і краса. Ні кошарік, ні мої сумчасті білочки не зрушать контакти.
До речі, в бутилки з водою теж підійде, якщо приспособити, не макати, а зверху.
Такі гарні варіації ліхтарів виходять.
В мене є великий казан, такий, який в селах для груб використовують. Я його для дачі купила, і не довезла.
Так от, така чугуняка з каміннями на мінімальний газ, це доволі гарний спосіб отримати тепло. Так як я маю колекцію каміння звідусюди, то цей спосіб для мене. Але з піском теж спрацює. Легко купити, так як усюди для тварин пісок продають. Суть в тому, що чугунний посуд добре гріється, а от каміння і пісок гарно тримають по часу і поступово віддають тепло.
Якщо буде газ, то це спосіб отримати трохи тепла для наших сердечок, які бажають жити вільно і щасливо на своєї власної землі.
Виживання воно таке).
До свічок, і пари моїх глюкнутих пауербанків в мене ще не дійшло, електрика з'явилася. Зимою, в морози, як наразі, реально складно виживати. Квартира вистигла за дві години, а ще за пару стало морозне дихання.
Моя розумна киця одразу ж запросилася в домік під ковдру.
Але нас не зламати.
Жаль тільки в тому, що кацапські мразі не отримують по своєї території те, що вони приносять нам — горе, смерті, і розруху.
Слава Україні, ми переможемо!
