Війна, яка була...
Вже коротша, практично вдвічі по часу, від тої, яка йде наразі.
Та війна мала визнання і називалася війною.
Там, в кінці був суд і програвша країна виплачувала репарації, що нам наразі не світить, так як військове вторгнення російської регулярної та найманої армії в Україну, і окупація Росією українських територій — Криму, частини Луганської та Донецької областей, так і не було визнано війною.
Ця стидлива гра з підміною юридичних назв, невизнання сторони військового конфлікту, називання нападником когось іншого, і підігрування московитам з їх громадянською війною, та невизнанням російсько-української війни, це є фактичним перекладання вини за війну і наслідки війни на Україну, бо саме це випливає з юридичного оформлення війни, як АТО чи Оос..
Як програти війну і лишити нападника безвідповідальним добре показав нам уряд Порошенко, і показує наразі уряд Зеленського, який пішов по протореній Порошенко дорожці зради, та злочинів проти України...
Тому на фоні сьогоднішньої війни, де зрадники змовляються з агресором, продають країну та здають, і замість перемоги нав'язують зраду, та знімають з агресора провину за війну, війну на українській території, і ці зрадники ще й користуючись війною обкрадають народ, та продають землю, стратегічні підприємства, і видушують з України населення, як трудових мігрантів, чи на вимирання від створення умов неможливих для виживання... Це є геноцид нації! Не курсоприг, банкопад, ціно-тарифо шалений зліт, і не велікіє реформи, після яких в нас не стало медицини, поліції, судів, освіти, пенсій, і т.д., ні це є чистий геноцид нації! Геноцид нації під прикриттям війни.
Не шатайте човен, бо ви всі агенти Кремля, сидіть мовчки поки вас знищують, як націю, і як суверенну і незалежну країну...
Так от, на фоні нинішньої війни, в еру технологій, розквіту людства, і т.д, можна сказати, що люди, так і лишилися тими ж, які були — є воїни, а є пацюки; війна не буває чесна; а зрадників треба страчувати, і не допускати до влади.
Нас змушують забувати, що кожне життя має значення.
А кожне життя має значення!
Для нас. Для нації.
І важливо те, що влада повинна битися за свою країну — воїни на фронті, влада в кабінетах.
А коли воїнів кидають на убій, а пацюки в цей час жмуРукуОбнімаю і війна не війна, а ато/Оос....
Все це потребує осмислення і змін, чи не так?
Бо так не має бути!
Є протоколи, дії, які повинні були бути, коли почалася війна.
Все прописано, але не зроблено. І ніхто не покараний за невиконання!
Тільки за невизнання війни Порошенко треба було стратити, і потім його тіло розчленити за мінські проведені через оон....
І по факту наразі, ми бачимо, що без визнання війни, та визнання Росії, як сторони військового конфлікту, і без виконання протоколів, законів, конституції, актів, міжнародних стандартів, і іншого, що обов'язково для виконання при початку війни, Україна сама себе загнала в глухий кут, з якого шлях лише програш і втрати...
Чому війна торкнулася лише нас? Війна ж повинна бути не лише в наших домах, серцях і в головах.
Війна повинна бути і в тих, хто нами править. В їх житті війна повинна була бути по максимуму. І не так, як наразі, як нажитися і скористатися...
ні! Якби їхні діти були на війні, вони б не жили б в паралельній реальності.
Доки їх це не торкається, доки вони на цьому наживаються, доки це для них лозунги а не суть, доки немає відповідальності за накоїне, доки все не приведено до юридичної правильності...
Війна не повинна на восьмий рік викликати дискусії чи є вона з Росією, чи то їх тут нєт...
Що за дичина, а?
Що за нагромадження всього, що рік за роком доводиться до абсурду, а в цілому товкає нас до прірви...
Коли почалася війна, нація згуртувалася, добровольці пішли воювати, тил забезпечував та підтримував...
Як ці пацюки умудрилися нас і розсварювати, і здавати та зраджувати, і ще й не понести за це ніякої відповідальності?
Як ми дожилися до того, що є, і як ми дали цьому отрєб'ю таке зробити з нашою країною?
Україна опущена, згвалтована, зплюндрована не тільки війною, а й типу так званою «елітою».
Війна, яка була..
Вона має строки — початок і закінчення.
Не має підрахунків дійсної кількості загиблих... Тодішньому режиму теж були не важливі люди.
Війна ж, яка йде...
2014 -.... Наразі 2021 і кінця не визнаній війні так і не видно!
І жертв війни ніхто не підрахує по закінченні війни, бо тим хто рахує не важливі людські життя, їм важливо лише скільки вони накрали на війні, чи користуючись війною, як прикриттям.
Нинішня війна офіційно не визнана... Тому, не шатайте човен, бо Путін ще більше нападе, суміщається з життям елітки в своє задоволення, подорожами по світу, розкоші і повної безвідповідальності та безкарності...
І в Росії і в Україні, правлячі щурі добре використовують війну для обмеження і залякування населення.
Коли починалася війна, Україна була не Росія. В нас була воля, свобода, майбутнє, вирувало життя.
А наразі?
До чого ми скотилися, що ми маємо, і головне, майбутнє...
Не тільки час вкрадено, але й майбутнє злито.
І після Порошенківських років, вибираючи нового президента і уряд, ми не хотіли йти і далі шляхом Порошенко і дивитися на безкарність та зашквареність прикоритних.
Але що при Порошенко тоді, що при Зе наразі... Те саме.
Жодних розбіжностей, крім турборежиму дознищення країни.
Україна могла б бути країною мрій...
Але всі шанси, що вона мала їх вкрали, і ми живемо в країні, яка воює і з зовнішнім агресором, і з внутрішніми пацюками, які обирають народ та винищують.
В нас визиває протест в душі фраза росіян — можем павтаріть, але по факту вони повторюють це уже наразі, восьмий рік з нами, і повторюють це в зв'язці з нашими правлячими кланами. Сумісні дії на знищення нашої нації та країни.
Ол.Ка.
