Україна, яка вже давно вийшла з правового поля, і так туди і не повернулася.
МИ УТРИМУЄМО шалену кількість служб, які абсолютно не підтримують право і законність в країні, а навпаки.
Навіть навпаки є тими, які насаджують беззаконня, покривають, створюють схеми, чинять злочини, кришують, та відмазують від правосуддя.
Тобто завдяки цим замазаним псам режиму, в нас в країні коїться таке – безкарність, неосудність, вседозволеність.
Наголошу, це все ми утримуємо за свій рахунок.
Але ця тотальна безкарність, несправедливість, мерзотність, та ницість вже давно перейшла межі, і … вони прийшли сюди назавжди і не мають спинятися. Їх все влаштовує. І вони не дають зробити зміни. І засудити їх нема кому, тому що в нас немає таких органів. В нас є члени банди, які сидять усюди, і блюдуть інтереси банди, і щоб цей устрій не зламали.
І суспільство уже давно б чинило самосуди, якби не якість суспільства, яка на відміну від якості усього цього непотрібу, яке це суспільство юзає, так от ми ще люди і вирішуємо по-людськи. Але на скільки нас вистачить?
Самий головний стовп держави – це законність.
В нас це згнило вже давно.
І коли це завалиться, то ця держава перестане існувати.
Так, не тоді, коли ми перестанемо говорити не на мові, не тоді, коли ми перестанемо відвідувати церкви, а тоді, коли ми перестанемо блюсти закон.
Бо людям таки в один момент врветься терпець дотримуватись законів, коли їх тотально, десятиліттями, безкарно грабують, вбивають, знищують… Від імені держави, що саме огидне!
І я не скажу, що це не правильно. Тому що третє десятиліття організоване злочинне групування біснується в Україні, і люди це терплять, не маючи ні можливості вплинути, ні шляхів законно вирішити цю ситуацію, просто терплять.
Я співчуваю родині загиблого хлопчика. Загиблого від рук поліціянтів. Загиблого, бо це норма в Україні, що каста безкарних, може вбивати любого, навіть дитину, і гнила система — своїх не кидає, відмаже, бо ВОНИ ПРАЦЮЮТЬ УСІ ПРОТИ НАС.
Вони – це банда.
і цю банду ми утримуємо за свій рахунок, не забувайте це.
Як і всі інші галузі організованого злочинного групування, які замінили державні, і давно вже не працюють на державу, а працюють на банду.
Країна потребує змін.
Я буду уважно досліджувати цю ситуацію. Чи набудуть належного покарання винні, в нормальний термін, а не так як в нас люблять бандити, коли їх члени банди не набувають покарання роками, а потім, бац, і воля, і навіть немає судимості.
Хай дитина спочиває з миром, а її убивці, хай ніколи не мають на цій землі спокою і щастя.
Я дуже бажаю Україні повернутися в правове поле і вижити.
Бідна дитина…
Олеся Калінська.
