Країна імпотентів.
«Правова» Україна прекрасна… Для злочинців.
Тут не карають, не притягують, не осуджують, не садять.
Навіть самі страшні злочини, як узурпація влади, порушення конституційного ладу, мародерство, змова з агресором, не визнання війни, умисна здача територій владою, тотальне обкрадання власного населення, виживання корінного населення з власної землі, крадіжки в гігантських масштабах, як приклад, крадіжки заводів, літаків, та пароходів, сотень гектарів землі, часу, майбутнього, перспектив, репутації…, геноцид і інші злочини, так от, в нас це не карається.
Наша влада вважається просто свята. І не тільки вважається, бо їх навіть малюють на іконах! Самі себе малюють. Але факт же є!
Вони вважають, що все їх дійство на землі освячене благословенням вищих сил, і ніхто не має право їх осуджувати, притягувати, лаяти, та бруднити…
Я згодна, їх забруднити неможливо, бо чистого місця там немає.
Але чому вони це все коять, і не бояться, та не набувають відповідальності?
Бо, наші правоНЕохоронці це такі цікаві структури… Особливі!
До них треба звертатися, щоб вони побачили злочин. І це взагалі не гарантує результат. Та що там – результативність тут взагалі відсутня.
Самі вони злочини не бачать. Позакладало і конкретно…
Справжні чоловіки? Авжеж ні.
Імпотент на імпотенті… Чи не так?
Імпотентна совість, імпотентне сумління, імпотентна мораль, імпотентний обов'язок, імпотентна честь, імпотентна людина…
Просто ганьба, що ці люди настільки гнилі, і замість стояти на сторожі права і закону, вони роблять усе, щоб Україна не повернулася в правове поле, щоб злочинці не були покарані, а весь схематоз вибудуваний замість державних інститутів не був зруйнований, і країна продовжувала працювати на благо організованого злочинного групування…
І так чого не торкнись.
Чи запрацює правосуддя в Україні нарешті, чи ми так і будемо спостерігати за біснуванням злочинців, і за руйнуванням ними нашої країни?
А так хочеться жити достойно на власній землі!
Так вже втомило це божевільне беззаконня!
Чи стануть наші імпотенти чоловіками, ось в чому питання, чи найдуть в собі мужність запрацювати, як повинні, та повернути країну в правове поле, і дати усім нам жити, а не виживати…
Хочеться вірити, що кожен усвідомить, що всі ці — я ні на що не впливаю, — так от, всі ці окремі імпотентні гвинтики і є в цілому цією імпотентною структурою, і від кожного з них залежить, чи ми набудемо змін на краще, на нормальне, на життя…
Чи вони так і лишаться імпотентним біосміттям…
Чи ми побачимо посадки…
Я б дуже хотіла покарання для злочинців!
Я вірю, що в Україні є чоловіки…
Олеся Калінська
