У середині листопада 2022 року в Українському домі за сприяння Атлантичної ради (Atlantic Council) та Лабораторії цифрової криміналістики (DFRLab) Українським кризовим медіа-центром для журналістів був проведений «Тренінг про інструменти для протидії дезінформації». Це не перший такий захід і мабуть що не останній, бо тема медіаграмотності у час російсько-української війни 2022 року набула стратегічної ваги. На цьому наполягала у своєму виступі експертка кризових комунікацій Лариса Мудрак і розкрила деякі секрети, як за допомогою фейків, (тобто брехні), створюється вплив на свідомість мас російською пропагандою та методи української контрпропаганди для їх викриття.
Одним зі шляхів впливу інформації на нашу свідомість є емоції, адже людина не робот, вона сприймає дійсність через психологічні канали-подразники, через них же і формує уявлення про навколишню дійсність. Саме про психологічний вплив пропаганди на Тренінгу для журналістів говорила Лідія Смола, професорка НТТУ «КПІ», докторка політичних наук, сертифікований коуч. Через новини, документальне і художнє кіно, пісні, через народний гумор, чутки, меми ллється певна інформація на певну аудиторію з певним завданням. Кожна новина, це як куля, яка вилетіла з автомата, але вона вражає не тіло, а нашу свідомість, наш світогляд, наш світ. Алгоритм пропаганди у дуже простий: Привернути увагу людини через сенсацію! Спровокувати емоції: гнів/радість! Сформувати її переконання! І людина готова діяти! Не має значення, голосувати на виборах чи стріляти на фронті…
Ми неодноразово були свідками як працює психологія на службі у російської пропаганди. Досить згадати відео про «розп'ятого мальчіка» і як воно підштовхнуло розгніваних росіян записуватися в «добровольці» на підмогу донецьким колаборантам. Брехливе відео транслювалося по усім інформаційних каналах росії, а його спростування – на декількох не масових ЗМІ. Але ви здивуєтеся, як і я щиро здивувався на тренінгу, що історія з «розп'яттям» не витвір росіян (це уже в їхніх генах – красти!), а фейк столітньої давності. Під час Першої світової війни британська преса створила міф про німецьких солдат, які у битві на Іпрі 24 квітня 1915 року захопили у полон і розіп'яли на дереві солдата з Канадського корпусу. Образ розп'ятого солдата надихнув не тільки на статті та плакати, у 1918 році британський скульптор створив навіть бронзовий пам'ятник «Голгофа Канади». Лише через декілька років британці визнали, що то був фейк і пам'ятник демонтували.
Після тої ж Першої світової зародилися і основні постулати пропаганди нового часу, які використали гітлерівські нацисти, а у наш час ними скористалися і нацисти російські. Британський дипломат лорд Понсонбі 1928 року у своїй книзі «Брехня під час війни» виклав 10 правил пропаганди: «1. Ми не хочемо війни. 2. Війна ведеться лише з вини противника. 3. Лідер противника диявол, дурень, наркоман. 4. Ми боремося за праве діло. 5. Ворог цілеспрямовано чинить військові злочини, а ми випадково. 6. Ворог використовує заборонену зброю. 7. Наші втрати незначні, у ворога шалені втрати. 8. Працівники культури, інтелектуали підтримують нашу війну. 9. Наша місія священна. 10. Кожен, хто має сумнів у нашій пропаганді – зрадник». Як кажуть: «Усе нове, то давно забуте старе».
Олександра Цехановська, експертка з протидії дезінформації, акцентувала увагу на російських лібералах, або так званих «хароших русских». Ця тема цікава і вимагає окремої аналітики, але, як на мене, по закінченні війни, треба нам, українцям, по-швидше забувати, що десь там, за хутором Михайлівським хтось живе, і, по-можливості, ігнорувати всілякі їхні «душі прєкрасниє пориви…», бо русская душа у війні з Україною уже розкрила свою «загадочность»… і світ побачив її справжню криваву і підлу суть.
У час цифрової ери пропаганда спирається на технічні можливості, яких дуже і дуже багато. Старший аналітик Лабораторії цифрової криміналістики (DFRLab) Роман Осадчук протягом цілого дня розповідав про методи верифікації джерел ворожої пропаганди, перевірки достовірності інформації, убезпечення персональних даних та багато іншого. Знаючи, що зараз майже 90 % населення зв'язана з Інтернетом, хочу викласти деякі правила поведінки в онлайн, якими поділився експерт: 1. Не відкривайте пошту рано вранці чи пізно ввечері. 2. Раз на півроку змінюйте паролі. 3. Ваш пароль повинен складатися мінімум (!) з 20 символів! 4. Якщо у вас є що приховувати від агресора, чи від дружини/чоловіка, використовуйте більш захищений Signal замість Viber і Telegram.
Медіаграмотність повинна стати масовим явищем, якщо ми хочемо досягти перемоги не тільки над російськими окупантами, а й над спробами внутрішніх маніпуляцій у вирішенні державних проблем та на виборах президента і депутатів різних рівнів. Знати, чи дурять тебе політики з екранів телевізора, не менш важливо, ніж уміння надати першу медичну допомогу, адже пропаганда дуже підступна і дуже швидко прив'язує людину простими відповідями на складні питання, дає позитивну перспективу… Пропаганда мовби рятує людину, але… взамін десь за кадром говорить: «Будь з нами, будь такими як ми, роби, те що ми скажемо…».
Олесь Пасічний, ІА «Бізреліз»
16.11.2022
