Аналізуючи температурні рекорди 2023–2024 років, кліматологи зіткнулися з загадкою: окрім відомих факторів, існує невивчене джерело тепла, яке не вписується в існуючі моделі. Якщо мікропластик лише блокує відведення надлишкової енергії, то що ж тоді підживлює цей прихований механізм нагрівання?

Детально у відео: :https://www.youtube.com/watch?v=FzsrvxDVf-c 

Доктор Егон Чолакян досліджує стрімке нагрівання океанів — явище, яке стає одним із головних каталізаторів глобальної кліматичної нестабільності. Він звертає увагу на те, що за, здавалося б, розрізненими погодними аномаліями може ховатися масштабний переворот у роботі кліматичної системи.

У відео спеціалісти прямо кажуть, що якийсь фактор Х ще не зовсім відом їм. 

А нам, землянам, дуже треба знати, бо це напряму впливає на наше життя!

 Старший науковий співробітник школи морських і атмосферних наук про землю імені Розенстіла при університеті Майамі доктор Брайн Маклді описав цю ситуацію в інтерв'ю NBC News:

«Справа не лише в тому, що протягом цілого року спостерігалися рекордно високі температури океану, а й  у тому, з яким величезним відривом вони побили попередні рекорди. Це навіть близько неспівставно з тим, що було раніше.»

Також директор Інституту космічних досліджень імені Годарда Наса Гевін Шміт в інтерв'ю  агентству Франспрес припустив, що в цьому процесі можуть бути задіяні раніше невраховані фактори.  Доктор Егон Чолакян процитував його слова:

«Довгострокові тенденції нам зрозумілі.  Вони зумовлені викидами парникових газів та антропогенним впливом. Але події 2023  року не можна пояснити лише цими факторами. До них додалося щось іще. І це щось іще значно більше, ніж ми очікували або поки можемо пояснити.»

Також британський морський геофізик доктор Робртер також дав дуже показовий коментар у The New York Times:

«Це досить тривожно, частково тому, що я не чую жодного вченого, який мав би переконливе пояснення, чому ми спостерігаємо таке сильне відхилення.  Але наразі складається враження, що зміни виявилися значно сильнішими і розвиваються швидше, ніж ми очікували.»

 

Так що із цим робити?

Егон Чолакян наголошує:

«У підсумку ми маємо справу з комбінованою кризою нового типу, коли джерелом додаткового тепла є наростаюча геодинамічна активність Землі, тоді як мікро та нанопластик блокує природні механізми відведення цього тепла і водночас порушує атмосферні процеси.  До такої кризи людство поки що не готове.

Сьогодні вікно можливостей для дій вимірюється вже не десятиліттями, воно вимірюється роками.  І я кажу це не як риторичний прийом, а виходячи зі швидкості змін, які ми вже спостерігаємо. прискорення нагрівання  океану, наростання кількості погодних аномалій, посилення сейсмічної та вулканічної нестабільності,  а також триваюче експоненційне накопичення мікро та нанопластику в гідросфері і атмосфері.  На тлі того, як стрімко змінюється океан, продовжувати підходити до вирішення цих проблем у темпі  нескінченних узгоджень загрожує серйозними наслідками.

 Важко серйозно виправдовувати ще 10-20 років обговорень. Чи готові ми визнати нові фактори і наскільки гарно вони вписуються в старі моделі?  Природі байдуже, наскільки комфортно почуваються інститути та чиїсь політичні стратегії.  Фізика процесів йде своїм ходом, незалежно від наших сумнівів.  Про це справді варто замислитися, тому що життя варте того, щоб за нього боротися.»