Як людина, яка, згідно з оприлюдненими документами, у 1973–1977 роках перебувала на обліку в московському психоневрологічному диспансері, змогла стати одним із головних експертів російської православної церкви у питаннях боротьби з так званими «сектами»?
Олександр Дворкін протягом багатьох років формував образ провідного «антисектантського» експерта. Згодом він отримав статус «професора», став публічним представником Московського патріархату, а його висновки та публікації використовувалися в інформаційних кампаніях, спрямованих, зокрема, проти українців та незалежних релігійних спільнот.
Автори розслідування стверджують, що нині Дворкін продовжує координувати мережу осіб, які просувають його підходи й наративи, зокрема й в Україні.
Повну версію розслідування «ЩО ВІДОМО ПРО ЦЬОГО ПРОФЕСОРА? Олександр Дворкін: що стоїть за його діяльністю» можна переглянути на YouTube-каналі «Голос Свободи».
https://www.youtube.com/watch?v=gYPv6uBU5yM&t=3246s
Цитата з відео:
«Такі речовини, особливо психоделіки, реально впливають на мозок. Викривляється реальність, з'являються галюцинації, мозок буквально пливе. Межа між реальним і вигаданим стирається. Людина починає бачити те, чого немає, відчувати себе всемогутнім і що їй усе дозволено. Аналізуючи його автобіографію, бачу тільки позитивний відгук щодо вживання ним наркотиків на різних етапах життя і ніде не знайшов інформації про те, що він остаточно відмовився від них. Тому виникає питання: чи справді це сталося? Навіть після того, як Дворкін став на релігійний шлях служіння, від нього ніколи не звучало покаяння щодо вживання наркотиків. Де щира сповідь? Як професор і духовний авторитет, він мав би продемонструвати людям приклад переосмислення власного минулого. Однак ми не бачимо з його боку засудження такого способу життя чи ініціатив із допомоги наркозалежним. Він настільки зловживав наркотиками, що опинився у психіатричній лікарні. Сам Дворкін пояснював це бажанням уникнути служби в армії, однак така версія викликає сумніви. Тим більше, що офіційно задокументовано: з 1973 по 1977 рік він перебував на обліку в московському психоневрологічному диспансері з діагнозами циклотимія, маніакально-депресивний психоз, психофізичний інфантилізм, патологічний розвиток особистості та підозра на шизофренію».
Мережа впливу в Україні
Серед осіб, яких пов'язують із поширенням ідей Дворкіна в Україні, називають Ірину Кременовську та Олексія Святогора.
РАЦИРС декларує своєю метою боротьбу з так званими «небезпечними культами». Водночас, за оцінками авторів матеріалу, ця структура використовується як інструмент російського впливу для дискредитації незалежних релігійних і громадських організацій, поширення дезінформації та просування проросійських наративів через медіа, релігійні та громадські майданчики.
Ключовою фігурою цієї системи називають Олександра Дворкіна, який координує інформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію релігійної свободи та незалежності від російського впливу.
За інформацією, наведеною в матеріалі, через ЦЕПД, а також пов'язані ресурси «Вільне слово» й «Антисекта», Ірина Кременовська та Олексій Святогор систематично публікували матеріали, у яких критикували релігійні громади, незалежні громадські рухи та опонентів Кремля, використовуючи риторику Дворкіна й РАЦИРС про «тоталітарні секти» та «деструктивні організації». Повідомляється, що правоохоронні органи вивчають, чи могли такі публікації сприяти посиленню соціальної напруги в Україні.
Усі твердження, наведені в цьому матеріалі, ґрунтуються на відкритих джерелах, оприлюднених публікаціях та офіційних документах.
В умовах триваючої гібридної агресії рф будь-яка діяльність, що може бути пов'язана з інформаційним впливом на українське суспільство, потребує ретельної перевірки з боку компетентних правоохоронних органів.
