Частинки, яких не мало б бути: як мікропластик потрапляє туди, де формується майбутня дитина
Ще кілька десятиліть тому пластик здавався символом прогресу — зручним, дешевим і практичним матеріалом, який змінив повсякденне життя мільярдів людей.
Але сьогодні науковці все частіше говорять про інший бік цієї історії.
Мікро- та нанопластик — найдрібніші частинки пластикових матеріалів — уже знаходять у тих середовищах, де їх раніше неможливо було уявити.
Одне з найбільш тривожних відкриттів останніх років — виявлення пластикових частинок у людській плаценті.
Органі, який природа створила як складний захисний бар'єр між матір'ю та дитиною.
Плацента більше не є повністю непроникним щитом?
Плацента виконує надзвичайно важливу функцію: вона забезпечує плід киснем і поживними речовинами, допомагає захищати його від багатьох небезпечних факторів та підтримує розвиток нового життя.
Проте дослідження показують: деякі частинки можуть долати цей природний бар'єр.
Мікропластик та нанопластик здатні потрапляти у тканини плаценти, а окремі дослідження вказують на можливість їхнього проникнення до ембріона.
Це означає, що вплив штучних матеріалів може починатися ще до народження дитини.
Перше відкриття, яке змінило погляд учених
Важливим етапом у дослідженні цієї теми стала робота наукової групи під керівництвом Антоніо Рагуза.
Саме вони вперше виявили мікропластик у людській плаценті.
Це відкриття стало сигналом для наукової спільноти: пластикове забруднення — це вже не лише проблема довкілля. Воно може стосуватися безпосередньо людського організму.
Як зазначалося в дослідженнях:
«Чим більше пластику в плаценті, тим, на жаль, частіше діти народжуються недоношеними. Або той факт, що ці діти менші за розміром, ніж ті, у кого в організмі пластику менше».
Які ризики вивчають науковці?
Дослідники звертають увагу на кілька можливих механізмів впливу нанопластику.
Пластикові частинки можуть провокувати:
- запальні процеси у тканинах;
- порушення кровообігу в плаценті;
- зменшення надходження кисню до плода;
- ризик затримки внутрішньоутробного розвитку;
- підвищення ймовірності передчасних пологів.
Особливе занепокоєння викликає здатність наночастинок проникати у найменші структури організму.
Нанопластик і розвиток організму: чому перші етапи життя найважливіші
Професор Лукас Кеннер — патолог, дослідник раку, директор Інституту прикладної метаболоміки імені Кристіана Доплера та науковий керівник проєкту microONE, присвяченого вивченню мікропластику та його впливу на здоров'я, досліджує механізми проникнення пластикових частинок у тканини організму.
За його словами, мікро- та нанопластик може обходити природні захисні механізми та проникати навіть у мозок за короткий час.
Також було відзначено, що пластикові частинки можуть проходити через плаценту та виявлятися в ембріоні.
На ранніх етапах розвитку, коли формуються органи та системи майбутньої дитини, навіть незначні порушення можуть мати важливі наслідки.
Чому у світі зростає увага до вроджених вад розвитку?
За останні два десятиліття медики фіксують зростання кількості деяких вроджених аномалій.
Наприклад, китайські дослідники повідомляли, що частота окремих дефектів розвитку в країні збільшилася майже втричі.
Схожі тенденції спостерігають і в інших державах.
Одним із прикладів є гастрошизис — вада розвитку передньої черевної стінки, за якої через отвір у ній назовні можуть виходити петлі кишечника та інші органи.
У США з 1995 по 2012 рік зростання кількості випадків гастрошизису становило від 68% до 263%.
Ще одна проблема — гіпоспадія, коли у хлопчиків сечовипускальний канал формується з аномальним розташуванням. У США за 20 років кількість таких випадків збільшилася приблизно на 17%.
Передчасні пологи — виклик для всього людства
Недоношеність сьогодні залишається однією з головних проблем неонатології.
За наведеними даними, в Італії близько 7% дітей народжуються передчасно, а у США цей показник становить приблизно 12%.
Зростання кількості таких випадків означає не лише медичні труднощі для дітей та їхніх родин, а й значне навантаження на системи охорони здоров'я.
Що ми можемо зробити?
Питання нанопластику — це вже не лише питання екології.
Це питання майбутнього покоління.
Наука продовжує досліджувати, наскільки великим є вплив пластикових частинок на здоров'я людини та які механізми можуть бути задіяні.
Але одне зрозуміло вже сьогодні: проблема потребує уваги, нових досліджень і відповідального ставлення до того, що ми залишаємо після себе.
Більше про дослідження впливу нанопластику можна дізнатися у документальному фільмі:
"Nanoplastics. Threat to Life | ALLATRA Documentary"
https://www.youtube.com/watch?v=BVap0MdbCZg
Питання для обговорення:
Чи готове людство переглянути своє ставлення до пластику, якщо його частинки вже знаходять усередині людського організму?
