Ми звикли сприймати пластик як один із головних символів сучасної цивілізації. Він легкий, дешевий, міцний і практично незамінний у багатьох сферах життя. Але сьогодні дедалі більше наукових досліджень змушують поставити незручне запитання: чи не стала ця зручність надто дорогою?
Якщо ще кілька років тому головною екологічною проблемою вважали пластикові відходи та сміттєві острови в океані, то нині увага науковців прикута до набагато небезпечнішого явища — нанопластику. Через свої мікроскопічні розміри ці частинки здатні проникати туди, куди не може потрапити більшість інших забруднювачів: у клітини, тканини та життєво важливі органи людини.
Особливе занепокоєння викликає те, що нанопластик може не лише сприяти розвитку онкологічних процесів, а й потенційно знижувати ефективність протиракової терапії.
Як зазначають дослідники:
«Нанопластик підвищує рівень активних форм кисню в клітинах і тканинах органів, викликаючи окислювальний стрес, який прискорює ріст ракових клітин, допомагає їм поширюватися в інші тканини, стимулює утворення нових кровоносних судин, посилює запалення та послаблює роботу імунної системи.
Крім того, високий рівень окислювального стресу, викликаний впливом електростатично зарядженого нанопластику, сприяє виживанню пухлинних клітин і зниженню їхньої чутливості до терапії».
Саме фізичні властивості нанопластику стали однією з ключових тем міжнародної конференції, організованої депутатом Європейського парламенту Ондржеєм Кнотеком (політична група «Патріоти Європи») спільно з Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА (ALLATRA GRC). Центр займається вивченням глобальних екологічних ризиків, системних викликів для людства та питань захисту прав і свобод людини.
На конференції окрему увагу приділили електростатичному заряду нанопластику — фізичній властивості, яка дозволяє цим частинкам взаємодіяти з біологічними системами набагато активніше, ніж можна було б очікувати, оцінюючи лише їхню хімічну токсичність.
Сучасні дослідження показують, що нанопластик здатний:
- нести поверхневий електричний заряд, який полегшує проникнення та накопичення в клітинах;
- долати гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри;
- переносити токсичні речовини та патогенні мікроорганізми;
- викликати оксидативний стрес, порушення роботи мітохондрій і пошкодження ДНК.
Саме тому дедалі більше наукових робіт пов'язують вплив нанопластику зі зростанням ризику розвитку онкологічних, серцево-судинних і нейродегенеративних захворювань. Також вивчається його можливий негативний вплив на імунну систему, репродуктивне здоров'я та фертильність.
Попри стрімке накопичення таких даних, проблема нанопластикового забруднення досі залишається недооціненою. А між тим ідеться вже не лише про стан довкілля, а й про потенційний вплив на ефективність сучасної медицини та здоров'я майбутніх поколінь.
Докладніше про результати досліджень можна дізнатися у науково-популярному фільмі «Нанопластик. Загроза життю»: https://www.youtube.com/watch?v=2R3Kam-tkZg
Матеріал підготували волонтери громадської платформи «АЛЛАТРА».
