Понад десять років контактів, організацій та інформаційних зв'язків у матеріалах незалежного журналістського розслідування
Для підготовки цієї публікації було проведено незалежне журналістське розслідування, у межах якого проаналізовано архівні матеріали догхантерських ресурсів, збережене форумне листування, реєстраційні відомості, публічні висловлювання, медійні публікації та матеріали, що стосуються подальшої діяльності Ірини Кременовської та Олексія Святогора.
Зіставлення цих матеріалів дозволило відновити хронологію, що охоплює понад десять років: від закритого догхантерського інтернет-середовища та перших зафіксованих контактів до громадської, юридичної, медійної й антикультової діяльності та подальшого міжнародного обговорення цієї історії.
Водночас різні епізоди мають різний рівень доказовості. Архівні повідомлення, реєстраційні відомості, фотографії та медійні публікації можуть підтверджувати конкретні події, дати й висловлювання.
«КАПІБАРА»: ЦИФРОВИЙ СЛІД У ДОГХАНТЕРСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Один із найраніших епізодів, виявлених під час розслідування, стосується російськомовного догхантерського інтернет-середовища та ресурсу Vredy.
Під час аналізу архівних матеріалів було виявлено обліковий запис під псевдонімом «Капібара», який у зібраному масиві даних пов'язується з Іриною Кременовською. Для профілю вказана конкретна дата реєстрації — 29 жовтня 2013 року. В архіві також збереглися технічні та ідентифікаційні відомості, які використовувалися для зіставлення цього облікового запису з іншими матеріалами.
У тому самому масиві даних фігурують й інші псевдоніми, пов'язані з тією ж цифровою історією. У сукупності ці відомості дозволяють простежити цифровий слід у догхантерському середовищі задовго до подальшої публічної діяльності Кременовської.
СКРИН 1 — ПРОФІЛЬ «КАПІБАРА»
Архівний профіль користувача «Капібара», виявлений під час незалежного журналістського розслідування догхантерського інтернет-середовища.
«СМАКОЛИКИ» ТА «СИМФОНІЯ»: ВНУТРІШНЯ МОВА СЕРЕДОВИЩА
Збережене листування дозволяє побачити не лише контакти між учасниками, а й специфічну внутрішню лексику, якою користувалося догхантерське середовище.
В архівних повідомленнях зустрічаються слова «смаколики», «симфонія» та «велосипедити». У контексті проаналізованого листування «смаколиками» називали отруєну їжу, «симфонією» — передсмертні звуки отруєних собак, а словом «велосипедити» описували конвульсії тварини після отруєння.
Йдеться про сформовану систему евфемізмів, яка дозволяла учасникам спільноти говорити про жорстокі дії зрозумілою для свого кола мовою, водночас надаючи таким описам побутового або іронічного звучання.
Для розуміння самого середовища важливі не тільки значення окремих слів, а й характер комунікації та система понять, що сформувалася всередині групи.
СКРИН 2 — АРХІВНА ПЕРЕПИСКА
Фрагмент архівного листування з характерною внутрішньою лексикою догхантерського середовища.
СІЧЕНЬ 2014 РОКУ: КРЕМЕНОВСЬКА І СВЯТОГОР
Наступний етап розслідування дозволив простежити контакти між Іриною Кременовською та Олексієм Святогором щонайменше з початку 2014 року.
У збереженій форумній переписці, датованій січнем 2014-го, Святогор обговорює Кременовську з іншими учасниками догхантерського середовища. Подальші матеріали свідчать, що їхня взаємодія не залишилася виключно інтернет-контактом.
У проаналізованих матеріалах також фігурують відомості про навчання Святогора в аспірантурі під керівництвом Кременовської та про її присутність під час пов'язаних із ним судових процесів.
Сукупність цих матеріалів дозволяє говорити не просто про випадкове форумне знайомство, а про тривалішу взаємодію, яка згодом вийшла за межі інтернет-спілкування.
СКРИН 3 — ЛИСТУВАННЯ СІЧНЯ 2014 РОКУ
Фрагмент архівного листування, у якому Олексій Святогор обговорює Ірину Кременовську.
ВІД ЗАКРИТОГО ФОРУМУ ДО ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
У 2016 році історія переходить у нову площину — від неформального інтернет-середовища до спроби створити офіційну організаційну структуру.
Під час перевірки реєстраційних відомостей було встановлено факт створення громадської організації з показовою назвою — «Союз журналістів-догхантерів».
Організацію зареєстрували у квітні 2016 року, а в проаналізованих матеріалах ця ініціатива пов'язується з Кременовською та Святогором. Уже 30 травня 2016 року рішення про її реєстрацію було скасовано наказом №15355.
Цей епізод важливий як свідчення спроби перевести діяльність частини неформального догхантерського середовища в інституційну площину через створення офіційно зареєстрованої громадської організації.
СКРИН 4 — «СОЮЗ ЖУРНАЛІСТІВ-ДОГХАНТЕРІВ»
Реєстраційні відомості щодо громадської організації «Союз журналістів-догхантерів».
ЖУРНАЛІСТСЬКІ ПОСВІДЧЕННЯ ТА ПРАВОВІ МОЖЛИВОСТІ
Окремої уваги потребує те, чому організація позиціонувалася саме як журналістська.
Архівне листування показує, що журналістський статус розглядався не лише як формальна назва, а й у контексті додаткового правового захисту та практичних можливостей. У повідомленнях, пов'язаних зі Святогором, обговорювався особливий захист журналіста та можливість «збройної відсічі» у разі нападу.
В інших матеріалах фігурують журналістські посвідчення, довідки, посвідчення видання «Вісник догхантера», а також обговорення можливості отримання дозволу на засоби несмертельної дії.
Переписка показує, які саме практичні переваги окремі учасники середовища пов'язували з журналістським статусом.
СКРИН 5 — ЖУРНАЛІСТСЬКІ ПОСВІДЧЕННЯ
Архівне обговорення журналістського статусу, посвідчень, правового захисту та можливості отримання дозволу на засоби несмертельної дії.
РОСІЙСЬКИЙ НАПРЯМОК РОЗСЛІДУВАННЯ
Подальший аналіз показав, що історія не обмежується українським догхантерським середовищем. Значна частина комунікації відбувалася в російськомовному інформаційному просторі, а окремі ресурси та учасники були пов'язані з Росією.
У межах розслідування зіставлялися персональні контакти, архівні повідомлення, публікації, інформаційні майданчики та подальші напрямки діяльності фігурантів. Це дозволило виявити низку перетинів між частиною українського догхантерського середовища та російським інформаційним простором.
ЧИ МОГЛО РАДИКАЛЬНЕ ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩЕ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ НЕ ЛИШЕ ЯК МІСЦЕ СПІЛКУВАННЯ ОДНОДУМЦІВ, А Й ЯК ПРОСТІР ДЛЯ ПОШУКУ ТА ПОДАЛЬШОГО ЗАЛУЧЕННЯ ЛЮДЕЙ, СХИЛЬНИХ ДО РАДИКАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ?
Виявлені контакти та інформаційні перетини дозволяють досліджувати версію про більш широку систему впливу.
СКРИН 6 — РОСІЙСЬКИЙ НАПРЯМОК
Архівний матеріал, проаналізований у межах незалежного журналістського розслідування та пов'язаний із російським напрямком діяльності частини середовища.
ВІД ДОГХАНТЕРСТВА ДО АНТИКУЛЬТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У наступні роки Ірина Кременовська стає помітною вже в іншому інформаційному полі — навколо Центру економіко-правових досліджень, ресурсу «Вільне слово» та антикультової тематики.
У межах розслідування були проаналізовані публікації, партнерські сторінки, передруки, термінологія та інформаційне оточення пов'язаних із цією діяльністю ресурсів.
Аналіз виявив численні інформаційні та ідеологічні перетини з російським антикультовим середовищем, зокрема з матеріалами та структурами, пов'язаними з РАЦИРС та Олександром Дворкіним.
Простежується повторюваність окремих тем, понять та аргументації, використання матеріалів російських антикультових діячів, а також інформаційні зв'язки між окремими ресурсами.
Сама по собі ідеологічна або риторична схожість не доводить організаційної координації чи агентурної діяльності. Проте системність таких перетинів у поєднанні з іншими виявленими контактами стала важливим напрямком подальшого дослідження можливого російського інформаційного впливу.
КВІТЕНЬ 2025 РОКУ: ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
17 квітня 2025 року українське видання Lenta.UA, посилаючись на джерела у правоохоронних органах, повідомило про реєстрацію кримінального провадження щодо можливого розпалювання ворожнечі.
У публікації були названі Ірина Володимирівна Кременовська та Олексій Анатолійович Святогор. За інформацією видання, попередня правова оцінка могла стосуватися статті 161 Кримінального кодексу України.
На момент виходу матеріалу офіційного коментаря слідчих органів не було, тому коректно говорити саме про повідомлення ЗМІ з посиланням на правоохоронні джерела, а не про офіційно оприлюднений обвинувальний висновок.
Сам факт реєстрації кримінального провадження не означає встановлення вини конкретної людини. Винуватість може бути встановлена лише у передбаченому законом порядку.
СКРИН 7 — КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Фрагмент публікації Lenta.UA від 17 квітня 2025 року, в якій згадуються Ірина Кременовська, Олексій Святогор та можлива кваліфікація за ст. 161 КК України.
ВАШИНГТОН: ІМ'Я КРЕМЕНОВСЬКОЇ ЗВУЧИТЬ НА МІЖНАРОДНОМУ ФОРУМІ
У травні 2025 року історія отримала міжнародне продовження.
У Католицькому університеті Америки у Вашингтоні відбувся Civil Society Congress у межах IRF Builders Forum, де серед іншого обговорювали діяльність транснаціональних антикультових структур та їхній можливий вплив на демократичні інституції.
Під час однієї з презентацій на великому екрані було продемонстровано слайд із фотографією Ірини Кременовської та написом:
"RACIRS AGENT IN UKRAINE"
Цей момент був зафіксований на фотографії із залу, яка згодом з'явилася в українських медіа.
СКРИН 8 — CIVIL SOCIETY CONGRESS / IRF BUILDERS FORUM, ВАШИНГТОН
Під час презентації на екрані демонструвався слайд "RACIRS Agent in Ukraine" із зображенням Ірини Кременовської.
Фотографія підтверджує, що саме так Кременовську представили автори відповідної презентації.
ЩО ПОВІДОМИЛИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА ПІСЛЯ ФОРУМУ
Після заходу українські медіа опублікували матеріали про заяви, що прозвучали у Вашингтоні.
РБК-Україна повідомило, що Ірину Кременовську окремо згадували під час обговорення російських антикультових мереж.
За повідомленням видання, представники форуму ідентифікували її як «агента кремлівської мережі в Україні» та заявили, що вона працює безпосередньо на Олександра Дворкіна.
Це одне з найбільш серйозних публічних звинувачень у всій дослідженій хронології, тому тут особливо важливо зберігати точну атрибуцію джерела.
СКРИН 9 — РБК-УКРАЇНА
Фрагмент публікації РБК-Україна, у якій передано заяви представників форуму щодо Ірини Кременовської та її ймовірного зв'язку з російською антикультовою мережею.
ОДНА ХРОНОЛОГІЯ — РІЗНИЙ РІВЕНЬ ДОКАЗІВ
Найважливішим результатом незалежного журналістського розслідування стало зіставлення епізодів, які окремо могли виглядати не пов'язаними.
Архівні матеріали дозволяють простежити шлях від закритого догхантерського середовища, форумних контактів, псевдонімів і специфічної внутрішньої лексики до спроби створення «Союзу журналістів-догхантерів» та обговорення практичних переваг журналістських посвідчень.
Наступний період пов'язаний із юридичною, експертною та медійною діяльністю, після чого дедалі помітнішою стає антикультова тематика та інформаційні перетини з російським середовищем РАЦИРС.
У 2025 році до цієї хронології додаються повідомлення про кримінальне провадження та публічні звинувачення, які пролунали під час міжнародного форуму у Вашингтоні.
У сукупності це формує хронологію тривалістю понад десять років. Водночас кожна її частина має власний рівень доказовості: архівне листування, реєстраційні записи, фотографії та медійні публікації можуть підтверджувати конкретні події й висловлювання, тоді як твердження про свідому агентурну діяльність потребує доказової бази принципово іншого рівня.
ЩО ВДАЛОСЯ ВСТАНОВИТИ
Проведене журналістське розслідування дозволило простежити існування догхантерського інтернет-середовища та відповідних архівних матеріалів, виявити профіль «Капібара», який у зібраних даних пов'язується з Іриною Кременовською, а також зафіксувати контакти між Кременовською та Святогором.
Було встановлено факт створення «Союзу журналістів-догхантерів» та виявлено архівні обговорення журналістських посвідчень, правового захисту й засобів несмертельної дії.
Подальший аналіз дозволив простежити перехід до антикультової тематики та виявити інформаційні й ідеологічні перетини з російським антикультовим середовищем.
Окремо зафіксовано публічні звинувачення, що прозвучали у Вашингтоні, та повідомлення українського медіа про кримінальне провадження, у якому згадувалися Кременовська та Святогор.
ЦЯ ІСТОРІЯ ВИХОДИТЬ ДАЛЕКО ЗА МЕЖІ ДОГХАНТЕРСТВА
Після зіставлення архівних та публічних матеріалів події більш ніж десятирічного періоду складаються в одну послідовну хронологію: від діяльності в закритому догхантерському середовищі та формування особистих контактів до спроби створення громадської організації, використання журналістського статусу, подальшої експертної й медійної діяльності, антикультової тематики, російських інформаційних перетинів, повідомлень про кримінальне провадження та міжнародного обговорення у Вашингтоні.
ЧИ МОГЛО РАДИКАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СТАТИ ПОЧАТКОВОЮ ТОЧКОЮ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОНТАКТІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗВ'ЯЗКІВ, ЯКІ ЗГОДОМ ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ВЖЕ В ІНШІЙ — СУСПІЛЬНІЙ, МЕДІЙНІЙ АБО ПОЛІТИЧНІЙ — ПЛОЩИНІ?
Не менш важливим залишається друге питання:
ДЕ ЗАКІНЧУЮТЬСЯ ІДЕОЛОГІЧНІ ЗБІГИ ТА ОСОБИСТІ КОНТАКТИ — І ПОЧИНАЄТЬСЯ КООРДИНОВАНА МЕРЕЖА ВПЛИВУ?
Відповідь на нього потребує подальшої перевірки. Завдання журналістського розслідування полягає не в тому, щоб підміняти собою суд або слідство, а в тому, щоб зібрати розрізнені факти, відновити зв'язки між ними та показати, які питання вже мають документальну основу, а які все ще залишаються відкритими.
РЕДАКЦІЙНА ПРИМІТКА
Статтю підготовлено на основі незалежного журналістського розслідування, під час якого було проаналізовано архівні матеріали, форумні повідомлення, реєстраційні відомості, публікації та відкриті медійні джерела. Твердження про можливу роботу на російські структури, ФСБ, Кремль або РАЦИРС у випадках, де це не підтверджено судовим рішенням чи офіційно встановленим фактом, подаються як версії, ознаки або публічні звинувачення, виявлені під час розслідування.
