Олексій Святогор, «Капібара» і Ірина Кременовська: що відомо про переписку 2014 року та антикультові зв'язки
Січень 2014 року. Україна входить у найнебезпечнішу фазу Майдану. У цей же час у закритому середовищі догхантерів Олексій Святогор читає лист від російського співрозмовника і починає перевіряти нову учасницю форуму.
Її ім'я, Ірина Кременовська. На форумі вона фігурує під ніком «Капібара».
Переписка важлива не лише через сам факт знайомства. Святогор звертає увагу на науковий і юридичний статус Кременовської, передає їй власні напрацювання і розмірковує про те, як її статті, методичні матеріали та робота в комісії можуть бути корисними цьому середовищу.
Саме цей епізод відкриває одну з найбільш тривожних сторінок історії. Середовище, де роками обговорювали вбивство тварин, способи отруєння та приховування таких дій, згодом перетинається з людьми, які працюють уже з правом, медіа, державними структурами, антикультовою тематикою та питаннями національної безпеки.
Що відомо про догхантерський форум
У відеорозслідуванні «Святогор, „Капібара“ і саботаж зсередини України» витоки цього середовища пов'язують із Санкт-Петербургом 2008–2010 років.
У ньому йдеться про закриту догхантерську спільноту з тисячами користувачів, внутрішньою ієрархією, власною мовою та правилами. У відео стверджується, що для доступу до окремих закритих розділів учасникам могли пропонувати довести свою «надійність», зокрема показати причетність до вбивства тварини.
На форумі обговорювали отруєння, смерть і конвульсії тварин, способи уникнення відповідальності, обмінювалися досвідом і поступово формували середовище, де жорстокість уже не сприймалася як щось надзвичайне.
Саме там з'являється «Капібара».
Хто така «Капібара» у переписці Святогора
У переписці, наведеній у відеорозслідуванні «Святогор, „Капібара“ і саботаж зсередини України», «Капібару» пов'язують з Іриною Кременовською, а Святогор окремо називає Кременовську і пише, що збирається її перевірити.
Він пише:
««Привіт. Так, писала тітка кмітлива, розумна. Тільки чого вона хоче, я не розумію. Тему вона класну підняла, нехай розвиває. Науково обґрунтовану, серйозну»."
Далі Святогор уже називає її:
"«Ірина Кременовська, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу економіко-правових проблем публічної власності ЄП та НАН України, так вона представилася"."
Після цього він повідомляє, що збирається її перевірити, а згодом робить висновок:
"«Будемо мати на увазі, здається, вона справді нормальна. Якщо наукову базу нормально там закладе, то буде сенс і користь"."
Ця переписка показує, що Святогора цікавило не лише знайомство з новою учасницею. Він оцінював її наукові, юридичні та інституційні можливості.
Що саме Святогор очікував від Кременовської
З наведеної переписки видно, що Святогор бачив у Кременовській людину, здатну надати ідеям його середовища наукове та юридичне оформлення.
Він пише:
"«Якусь методичку розробить, пару статей напише, дисертацію підготує, студентів рефератами підтягне. Подивишся, де який правильний закон ухвалять або хоча б на рівні органів місцевого самоврядування"."
Далі звучить одна з найбільш показових фраз:
"«За її словами, вона прорвалася в цю саму комісію, і тепер там сіятиме розбрат і смуту. Якщо все справді так, буде весело"."
Фраза "сіяти розбрат і смуту" належить Святогору. Саме так він описує можливу роль Кременовської в роботі цієї комісії.
Він також повідомляє:
"«Я дав їй свої напрацювання, надіслав різні листи, нормативи та іншу нісенітницю. Це стане в нагоді"."
Таким чином, у наведеній переписці Святогор прямо описує передачу власних напрацювань, листів і нормативних матеріалів людині, яка мала юридичну освіту, науковий статус і можливість працювати з офіційними структурами.
Чому Святогора зацікавив юридичний статус Кременовської
У Святогора було радикальне середовище, власна ідеологія, контакти і практичний досвід. У переписці особливу увагу він приділяє саме можливостям Кременовської працювати мовою науки, права та державного регулювання.
Він розмірковує про статті, методички, нормативну базу, можливі законодавчі рішення та роботу в комісії. Саме ці можливості Святогор називає корисними.
Догхантерське середовище і тема російських спецслужб
У відеорозслідуванні "Святогор, "Капібара" і саботаж зсередини України" висувається версія, що закриті радикальні спільноти могли використовуватися як середовище для пошуку людей, готових діяти всередині жорсткої групової системи, приймати крайні установки та виконувати складніші завдання.
У цьому ж відео йдеться про те, що згодом окремі учасники таких середовищ могли залучатися вже до політичних, інформаційних та інших напрямів, а після початку повномасштабної війни ця лінія розглядається в контексті діяльності російських спецслужб.
Докладніше ця версія викладена у відео:
https://youtu.be/kFztm7RJ8Ms?si=Ve36kT68sajyC7Eg
Як Кременовська перейшла до антикультової тематики
Пізніше Ірина Кременовська з'являється у публічному просторі вже в іншій ролі.
Вона пише і говорить про "секти", "деструктивні культи", психологічний вплив, національну безпеку та необхідність державного реагування.
На цьому тлі переписка 2014 року набуває додаткового значення. Святогор уже тоді оцінював її як людину, здатну створювати наукові та методичні матеріали, працювати з нормативною базою і впливати на діяльність офіційних структур.
Через кілька років Кременовська сама стає публічною авторкою матеріалів про "деструктивні культи", інформаційний вплив та національну безпеку.
Дворкін, Бройде і розвиток антикультових мереж
Українська історія антикультового середовища починається не з Кременовської.
До неї в цій темі фігурував Павло Бройде. У матеріалах про Surkov Leaks та публікаціях, присвячених російській гібридній війні, його ім'я пов'язують із проєктами федералізації, інформаційного впливу, регіональних медіамереж, псевдоекологічних ініціатив і роботи через релігійну тематику.
Окремою лінією є його контакти з антикультовим середовищем.
У матеріалах про історію цього руху також згадується Олександр Дворкін, один із центральних діячів російського антикультизму та майбутній керівник РАЦИРС.
Ще до формального створення РАЦИРС у 2006 році Дворкін і Бройде фігурують у матеріалах, пов'язаних із розвитком мережі антикультових центрів "Діалог" у Східній Європі.
Пізніше Бройде з'являється у документах, пов'язаних із оточенням Владислава Суркова.
Так антикультова риторика, медіа, релігійна тематика та політичні технології опиняються в одному інформаційному полі.
Кременовська і російське антикультове середовище
У критичних публікаціях про діяльність Ірини Кременовської звертають увагу на її інформаційні перетини з російським антикультовим середовищем.
Серед таких епізодів згадуються ресурси, пов'язані з antisekta.org, російські антикультові автори, а також підтримка її матеріалів з боку середовища Олександра Новопашина і місіонерських структур Російської православної церкви.
Окремо згадується Олександр Невеєв. Кременовська рекомендувала його матеріали у контексті теми культів, хоча сам Невеєв відомий різкою антиукраїнською риторикою.
Саме на такі перетини звертають увагу публікації, які розглядають діяльність Кременовської у ширшому контексті російського антикультового середовища.
Кременовська, російські антикультисти та "АЛЛАТРА"
Ще один важливий перетин стосується міжнародної громадянської платформи "АЛЛАТРА".
Кременовська та російські антикультові активісти протягом тривалого часу публікували критичні матеріали про цю організацію.
У критичних матеріалах про російський антикультовий рух такий механізм описують наступним чином: певну групу називають "сектою" або "деструктивним культом", потім навколо неї формується образ небезпеки, тему підхоплюють автори, медіа та громадські діячі, після чого інформаційні звинувачення переходять у звернення до державних органів і дискусії про законодавчі обмеження.
У матеріалах про кампанію проти "АЛЛАТРА" діяльність Кременовської розглядається поряд із активністю російських антикультових авторів та ресурсів.
Що показує переписка Святогора з "Капібарою"
У наведеній у відеорозслідуванні переписці "Капібару" пов'язують з Іриною Кременовською, а Святогор називає її ім'я, науковий статус і пише, що збирається її перевірити.
Він оцінює її наукові та юридичні можливості, розмірковує про створення методичок, статей, роботу з нормативною базою і можливий вплив через комісію.
Святогор також прямо пише, що передав Кременовській власні напрацювання, листи та нормативні матеріали.
Саме ці епізоди є центральними у переписці 2014 року.
Від "Капібари" до експертки з національної безпеки
У 2014 році Святогор читає повідомлення нової учасниці форуму, перевіряє її особу, називає її кандидатом юридичних наук, передає їй власні напрацювання і вже думає про методички, статті, законодавство та роботу всередині комісії.
Він прямо пише, що Кременовська, за її словами, потрапила до комісії і тепер там буде "сіяти розбрат і смуту".
Через кілька років Кременовська стає публічною авторкою матеріалів про "деструктивні культи", інформаційний вплив та національну безпеку. Паралельно у її інформаційному полі з'являються російські антикультові автори та ресурси, а в ширшій історії цього середовища фігурують Олександр Дворкін, Павло Бройде, РАЦИРС та матеріали Surkov Leaks.
Саме ця послідовність подій і зв'язків стала предметом журналістських розслідувань про діяльність Кременовської, Святогора та російського антикультового середовища в Україні.
Джерела
1. "Святогор, "Капібара" і саботаж зсередини України"
https://youtu.be/kFztm7RJ8Ms?si=Ve36kT68sajyC7Eg
2. Opendatabot: "Спілка журналістів-догхантерів"
https://opendatabot.ua/c/40400485
3. Opendatabot: Центр економіко-правових досліджень
https://opendatabot.ua/c/41090200
4. Центр економіко-правових досліджень: Ірина Кременовська
https://el-research.center/dyrektor/
5. УНІАН: матеріали про Олексія Святогора
https://photo.unian.ua/photo/839363-aleksey-svyatogor
6. Hromadske: Surkov Leaks
https://hromadske.ua/ru/posts/surkov-leaks-provokacii-podkup-i-federalizaciya-otchet-o-planah-rossii-zahvatit-yug-i-vostok-ukrainy
7. EUvsDisinfo: Surkov Leaks
https://euvsdisinfo.eu/surkovleaks/
8. Lenta.ua: РАЦИРС, Кременовська та російський інформаційний вплив
https://lenta.ua/propaganda-na-sluzhbi-kremlya-yak-ratsirs-i-prorosiyski-media-pidrivayut-stabilnist-ukrayini-171748/
9. Lenta.ua: кримінальне провадження та мова ворожнечі
https://lenta.ua/mova-vorozhnechi-tse-tezh-zbroya-proti-dvoh-gromadyan-ukrayini-vidkrito-kriminalne-provadzhennya-174553/
