Кандидат наук і «Капібара»: що відомо про догхантерську переписку Ірини Кременовської

Кандидат юридичних наук. Старший науковий співробітник Національної академії наук України. Понад 100 наукових праць. Дисертація про забезпечення національної безпеки держави.

І водночас ім'я Ірини Кременовської з'являється в журналістських розслідуваннях про догхантерські форуми, де учасники обговорювали отруєння собак, а передсмертне виття тварин називали «симфонією».

У центрі цієї історії опинився псевдонім «Капібара». Саме з цим псевдонімом Ірину Кременовську пов'язують автори OSINT-розслідування «НЕ СВОЇ».

А у травні 2025 року на міжнародному форумі у Вашингтоні, за повідомленнями українських медіа, її публічно звинуватили у зв'язках із російською антикультовою мережею РАЦИРС.

Що відомо про цю історію? Які документи існують і що розповідають оприлюднені матеріали?

Ірина Кременовська: наукова кар'єра та робота в НАН України

Наукова біографія Ірини Кременовської має документальне підтвердження.

У 2010 році вона захистила кандидатську дисертацію, присвячену правовим та організаційним засадам діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення національної безпеки України.

У 2002–2006 роках працювала в системі виконання покарань, згодом у Донецькому юридичному інституті МВС України.

З 2012 до 2016 року обіймала посади старшого наукового співробітника та вченого секретаря Інституту економіко-правових досліджень НАН України.

В офіційній біографії Кременовської на сайті Центру економіко-правових досліджень зазначено, що вона є авторкою понад 100 наукових праць.

Саме на період її роботи в академічній установі припадає один із найсуперечливіших епізодів, описаних у журналістських розслідуваннях.

Хто така «Капібара» і звідки з'явилася історія про IP-адресу НАН?

У розслідуванні «НЕ СВОЇ» наводяться матеріали догхантерського форуму, зокрема запис від 29 жовтня 2013 року.

Автори пов'язують відповідний обліковий запис з Іриною Кременовською та стверджують, що його реєстрація відбулася з IP-адреси, яка належала до пулу адрес НАН України.

Йдеться про користувачку під псевдонімом «Капібара».

У той період Кременовська працювала в Інституті економіко-правових досліджень НАН України.

У відеорозслідуванні автори аналізують цю обставину разом із повідомленнями з форуму та іншими матеріалами, на підставі яких вони пов'язують обліковий запис із Кременовською.

«З собою зазвичай завжди є смаколики»

Один із найтривожніших фрагментів стосується того, як користувачка догхантерського форуму описувала свою повсякденну діяльність.

У переписці, яку автори розслідування приписують Кременовській, на запитання про те, як вистачає часу на собак, нібито пролунала відповідь:

««Дуже просто. Все між справами. З собою зазвичай завжди є смаколики»."

Далі авторка повідомлення описувала робочі справи, походи до прокуратури й суду, зустрічі та поїздки.

Чому ця коротка фраза викликає стільки запитань?

У догхантерському середовищі "смаколиками" називали приманки з отрутою, які залишали для собак.

За таким невинним на перший погляд словом приховувався зовсім інший зміст.

У форумних обговореннях також використовували слово "симфонія" для позначення передсмертного виття отруєних тварин. Судоми та рухи лап під час агонії описувалися характерним жаргоном.

Ще 4 червня 2016 року журналіст Андрій Капустін опублікував у "Дзеркалі тижня" статтю "Сказання про те, як у Мін'юсті собаковбивць легалізували".

У ній наведено фрагменти форумних повідомлень, авторство яких журналіст приписував Ірині Кременовській. В одному з повідомлень описувалися отруєння собак, їхнє виття та судоми.

Таким чином, повідомлення про можливу участь Кременовської в догхантерській переписці з'явилися в українській пресі ще у 2016 році.

Догхантери в ефірі СТБ: що показали 25 вересня 2016 року

25 вересня 2016 року телеканал СТБ випустив програму "Один за всіх", присвячену отруєнню безпритульних собак та діяльності догхантерів.

У студії обговорювали загибель тварин, свідчення очевидців, поведінку людей, які виправдовували такі дії, та можливість притягнення винних до відповідальності.

У матеріалах про Ірину Кременовську цьому ефіру приділяється окрема увага.

Їй приписують репліку, в якій поряд із собаками згадуються щури, таргани та комарі.

Сам випуск програми від 25 вересня 2016 року зафіксований у телевізійних архівах.

Цей епізод показує, наскільки відкрито проблема догхантерства обговорювалася в українському суспільстві. Люди, які виправдовували знищення тварин, виступали не лише на анонімних форумах, а й у телевізійному ефірі.

Олексій Мільчаков: від жорстокості щодо тварин до війни проти України

Історія російського неонациста Олексія Мільчакова є одним із найвідоміших прикладів того, як жорстокість щодо тварин і подальша участь у збройному насильстві з'являються в біографії однієї людини.

У 2011 році в інтернеті поширилися фотографії розправи над цуценям, які пов'язували з Мільчаковим.

Ця історія викликала широкий суспільний резонанс. Згодом Мільчаков заперечував справжність фотографій.

У 2014 році він уже воював проти України та став одним із командирів російського неонацистського формування "Русич".

Діяльність цього угруповання досліджували журналісти та OSINT-аналітики. Мільчакова й інших учасників формування звинувачували у жорстокому поводженні з українськими військовими та полоненими.

Розслідування Molfar Intelligence Institute також містить відомості про можливу причетність Мільчакова до катувань.

Історія Мільчакова привертає увагу до того, як публічні прояви жорстокості щодо тварин можуть передувати участі людини у збройному насильстві.

Вашингтон, травень 2025 року: Кременовську звинувачують у зв'язках із РАЦИРС

21–22 травня 2025 року на території Католицького університету Америки у Вашингтоні проходив Civil Society Congress у рамках IRF Builders Forum, присвячений питанням релігійної свободи.

За повідомленнями "Телеграфу" та РБК-Україна, під час форуму окремо згадали Ірину Кременовську.

У публікаціях стверджувалося, що представники форуму назвали її учасницею кремлівської антикультової мережі в Україні та пов'язали з діяльністю Олександра Дворкіна.

Дворкін є одним із провідних представників російського антикультового руху, пов'язаного з Російською асоціацією центрів вивчення релігій і сект, РАЦИРС.

Журналісти також повідомили про фотографію із зали конференції, на якій на екрані демонструвалося зображення Кременовської з підписом, що називав її агенткою російської антикультової мережі.

Звинувачення, які пролунали на міжнародному форумі, стосувалися можливого використання антикультових структур як інструменту російського інформаційного впливу.

За повідомленнями українських медіа, учасники заходу закликали до міжнародного розслідування діяльності таких структур та посилення заходів протидії російському впливу.

Кримінальне провадження за статтею 161 КК України

Окремої уваги заслуговує повідомлення РБК-Україна від 28 травня 2025 року.

Видання, посилаючись на "Телеграф", писало, що учасники вашингтонського форуму позитивно оцінили відкриття в Україні кримінального провадження щодо Кременовської за статтею 161 Кримінального кодексу України.

Ця стаття стосується порушення рівноправності громадян, зокрема за ознакою релігійних переконань.

Учасники форуму, за повідомленнями медіа, розглядали згадане провадження як важливий приклад реагування на можливі загрози релігійній свободі та демократичним правам.

Документи, публікації та звинувачення

Історія "Капібари" охоплює кілька різних за характером джерел.

Наукова біографія Кременовської підтверджується доступними документами. Вона має ступінь кандидата юридичних наук і працювала в установі НАН України.

Догхантерське листування стало предметом журналістських публікацій. Ще у 2016 році "Дзеркало тижня" оприлюднило матеріал, у якому згадувалося ім'я Кременовської та цитувалися форумні дописи, які журналіст їй приписував.

Звинувачення щодо російської антикультової мережі прозвучали в контексті вашингтонського форуму. Українські видання повідомили про заяви його учасників щодо можливих зв'язків Кременовської з РАЦИРС.

Офіційні біографічні дані, оприлюднені форумні повідомлення та заяви учасників конференції становлять різні частини цієї історії.

Висновок

Історія Ірини Кременовської та "Капібари" порушує незручні, але важливі запитання.

Як поєднується наукова біографія людини з її можливою участю в середовищі, де обговорювали жорстоке отруєння тварин?

Хто насправді стояв за повідомленнями, оприлюдненими на догхантерських форумах?

І які документи лежать в основі пізніших звинувачень щодо російського інформаційного впливу?

Науковий ступінь не звільняє людину від відповідальності за її вчинки.

Історія "Капібари" заслуговує на увагу саме тому, що йдеться про конкретні повідомлення, журналістські публікації та серйозні питання суспільного значення.

---

Джерела

1. Андрій Капустін, "Дзеркало тижня", 4 червня 2016 року.

"Сказання про те, як у Мін'юсті собаковбивць легалізували".

https://zn.ua/ukr/columnists/skazannya-pro-te-yak-u-min-yusti-sobakovbivc-legalizuvali-210310_.html

2. "НЕ СВОЇ", епізод 1.

"Як українські живодери стали агентами ФСБ: Кременовська і Святогор".

https://www.youtube.com/watch?v=Ky2pOJMOOVo

3. Центр економіко-правових досліджень.

Офіційна біографія Ірини Кременовської.

https://el-research.center/dyrektor/

4. СТБ, "Один за всіх", 25 вересня 2016 року.

Випуск про догхантерів і отруєння безпритульних собак.

https://www.youtube.com/watch?v=0i2yfpczw3g

5. Molfar Intelligence Institute.

Розслідування діяльності ДШРГ "Русич" та Олексія Мільчакова.

https://www.molfar.institute/dshrg-rusich/

6. РБК-Україна, 28 травня 2025 року.

"У Вашингтоні визнали Україну прикладом захисту релігійної свободи".

https://www.rbc.ua/rus/news/vashingtoni-viznali-ukrayinu-prikladom-zahistu-1748414484.html

7. "Телеграф", 27 травня 2025 року.

Матеріал про IRF Builders Forum.

https://news.telegraf.com.ua/ukr/mir/2025-05-27/5910281-u-vashingtoni-viznali-ukrainu-prikladom-zakhistu-religiynoi-svobodi-i-napolyagli-na-zhorstkikh-mizhnarodnikh-zakhodakh-proti-antikultovoi-merezhi-shcho-koordinuetsya-z-moskvi