Дуже хочу помилитися, але схоже, що цього разу разом із водою-корупцією з миски-держави української демократії виплеснуть і саму дитину — молоду українську демократію.
Хтось уже писав про зелену швабру — феномен, коли виборці голосували за будь-кого, причетного до узеленського. Юзікі, шмузікі, тамади, фотографи, відверті українофоби типу Дубінського (це на поверхні, це те падло, про якого відомо) будуть ухвалювати нам із вами закони.
Хехе, маленьке уточнення, закони вони писатимуть і ухвалюватимуть не нам із вами, а дяді Бєні. А на нас, сердешних, вони просто поширюватимуться. Зробили разом. Знову.
Мене давній і добрий друг запідозрив у тому, що я хочу, щоб скрізь відбувався пиздець, і щоб я міг направо й наліво з насолодою промовляти «а бачите? А я казав!» А ніфіга. Сумнівна насолода від того, що я знав, як воно буде, сильно блякне на тлі полегшення, з яким я говоритиму «вибачте, слава богу, я помилився!»
Але поки що передчуття таке, що разом із молодими-зеленими обличчями до нас завітає песець.
