Щодо останніх скандалів в стилі «спорт внє палітікі» (замість «спорт» підставте будь-що).
Є стара немов світ приказка, шо під лежачий камінь вода не тече.
Якщо понад 90% суспільства на своїй дупі БУКВАЛЬНО не відчуває війни, від слова ВЗАГАЛІ, то годі бідкатися, шо багато хто не здатен/не хоче розуміти чи приймати її реальність.
Скажу навіть більше: від повномасштабного російського військового вторгнення Україну утримує не транзит російського газу, а переконаність більшості населення України в тому, що це все не справжня війна, не напад Росії, а «ПАЛІТІКА»: «алігархі мєжду сабой ваюют», «крємль і кієв штота нє падєлілі, а люді страдают» тощо.
Суспільна свідомість більшості громадян України абсолютно відірвана від контексту війни, що триває прямо тут і зараз, і на підтримання цього розриву свідомості з реальністю працюють дуже потужні сили як ззовні, так і всередині України.
Бо агресору це дуже економить сили.
Бо це та сама ГІБРИДНА війна, яка головним чином спрямована на свідомість жертви і її моральну готовність до опору.
Розмитий ворог, брак адекватних оцінок, вимкнення здатності чути один одного і заміна органів «слуху» рупорами у вигляді цілої купи найрізноманітніших соцмереж, побутово-шлунковий популізм, що виріс до гротескних масштабів і повністю підмінив собою державне управління, — і ми бачимо, як знову в твій дім через телевізор і концертні майданчики ззовні полізла псевдокультурна «паста», мета якої глушити відчуття реальності.
Це як тепле і приємне анастезуюче вилизування місця запланованого укусу перед тим, як почати живитися з рани.
І щастя, і одночасно горе України в тому, що суспільтво позбавлене прямого контакту з війною.
Ті, хто стверджує, що «люди розумні і самі все розуміють», мають самі збагнути, що ЦІ Ж САМІ СЛОВА ВИКОРИСТОВУЄ ВОРОГ, ЗВЕРТАЮЧИСЬ ДО СВОЄЇ АУДИТОРІЇ в Україні.
А заявляти, що «дорослі люди мають самі все розуміти», це фактично знімати з себе відповідальність за катастрофічний стан роз'яснювальної роботи.
Ні, не мають.
Роз'яснювати, і робити це невпинно, щодня, знову і знову починаючи з початку, потрібно починаючи з найелементарніших речей.
З базових понять. Що окупація території це не вже ніяка не політика. Що танкові битви це ніяка не політика. Що артилерійські обстріли це ніяка не політика. Що вбивство 13 тисяч громадян України, мільйони вимушених переселенців це не політика. Що загибель десятків мирних жителів серед білого дня від обстрілів градами Маріуполя чи Волновахи це ніяка не політика. Що збиття російським Буком малазійського лайнера з сотнями пасажирів на висоті 10 км в небі над Україною це НЕ ПОЛІТИКА.
Пояснювати щодня.
Стосовно спортсменів — працювати з тренерами, які фактично їх виховують і мотивують в умовах інформаційної ізоляції тренувального процесу.
НЕ ПЕРЕОЦІНЮЙТЕ ЗДАТНІСТЬ ЛЮДЕЙ АДЕКВАТНО ОЦІНЮВАТИ РЕАЛЬНІСТЬ.
Особливо в умовах гібридної інформаційної війни.
Згадайте минулі вибори.
Не обманюйте в першу чергу самих себе.
