«Варламов проти киргизів» — еталонний кейс, який розставляє нарешті все по своїх місцях.
Почалося з того, що він звинуватив киргизів в негостинності, а у відповідь отримав, що ти тут не у себе вдома, ти тут гість, тож поводься як гість з повагою до хазяїна і його дому.
Варламов відповів, що він НЕ ГІСТЬ, оскільки його ніхто не запрошував (!), він приїхав САМ за власним бажанням, сам за себе сплачує, а отже він «клієнт», і його мають обслуговувати так, як він вимагає.
Справа в тому, що подібні Варламову росіяни сприймають можливість відвідати іншу країну не як привілей, а як похід в сраний супермаркет. В їх логіці під назвою «клієнт всєгда прав» росіяни мають право завалюватися до сусідів в будь-яку годину доби, відкриваючи двері ногами, в будь-якому стані та вигляді, трусити перед носом господарів баблом, хамити і вимагати собі будь-чого, що заманеться. І щоб ті покірно виконували, бо він клієнт, а вони «заробляють на туризмі», тож нехай захлопнуться і виконують всі його забаганки, включно з єзиком (ну а як же ж), бо він НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ його знати, і до нього, як до «клієнта», господарі дому зобов'язані звертатися виключно зручною йому мовою, «а нє вот єто вот всьо вашє тут».
І страшенно лютують, коли їм відмовляють. Влаштовують скандали з бійками, ображають господарів, псують майно, сруть в соцмережах, погрожують, принижують.
Головне, чого потрібно починати їх всіх привчати, це те, що інші країни — не цілодобові супермаркети для руссо-турісто. Вчити ЖОРСТКО і ПОСЛІДОВНО як слід поводитися, коли тебе пустили до чужої країни. Вимагаючи або поводитися так, як вимагає хазяїн, або миттєво випилюватися на*уй в рідні є*еня з усім їхнім апломбом, хамством і фірмовим руськомірзкім гівном у голові та роті. Вибачте. Якшо воно припхалося щоб когось повчати, йому потрібно закрити в'їзд назавжди. Інакше жодних висновків ніхто не робитиме, і ситуація повторюватиметься знов і знов.
