Надмірна «зрада», яке дуже сколихнула інформаційний простір це -- ініціатива Володимира Зеленського щодо знижки 50% на транзит газу до Європи через вітчизняну ГТС. Так от, хочу зупинитися на логіці економічного обгунтування. 

Отже, Російська Федерація, за класикою жанру, спочатку спровокувала, а потім сама ж почала шантажувати ЄС, через зрозумілий для себе інструмент політичного впливу -- енергетичну кризу. Як наслідок,  словосполучення -- «використання газу як зброї», уже нікому в Європі пояснювати, точно, не потрібно! А якщо останні події поєднувати з необхідністю сертифікувати по третьому енергопакету «Північний потік-2» та накладенні на нього обмеження Вищим земельним судом Дюссельдорфу по об'єму прокачки не більше 50%, то усім стає абсолютно зрозумілим, що на швидку та блискавичну перемогу у цих нормативно-політичних протистояннях Росія точно не отримає.
 
І тут, в України вчергове з'являється чудовий шанс не просто зберегти свій транзит, а ще і значно його збільшити, уклавши додаткові довгострокові контракти, як з Газпромом, так і з Європейськими споживачами газу. Укладення угод в інтересах країн ЄС на додатковий транзит, поза межами контрактних зобов'язань Газпрому, але обов'язково через вітчизняну ГТС, навіть по ціні зі знижкою, точно зніме шалену напругу на енергетичному ринку ЄС та вкотре зарекомендує Україну, як надійного командного гравця. Та не просто командного гравця, а, потенційно, найбільшого транзитера «блакитного палива» до ЄС, який ставить спільні інтереси країн партнерів вище за свої фінансові інтереси, і готовий в скрутні часи «підставити плече» ЄС. Чи красива це політична гра зі, сторони Зеленського? Відповідь очевидна, звичайно «так». При відкритій «маленькій кватирці» можливостей, Україна, завдяки такій цікавій пропозиції, може і себе газом забезпечити, і партнерам допомогти, і свій значно підвищити транзит через власну ГТС, а це одночасно і безпека і політика і гроші.
 
120-140 млрд. куб. -- це реальний потенціал української ГТС і про це мають знати всі Європейські партнери, і, відповідно, розуміти, хто для них надійний партнер, а хто використовує газ, виключно, як зборю.
 
Цей запропонований українською стороною антикризовий захід уже зараз високо оцінений не тільки нашими Європейськими партнерами, а і з інсайдерської інформації, високопосадовцями США. Адже, не секрет, що вже ведуться перемовини про наступну зустріч Байдена та Путіна, орієнтовно на середину грудня, і амереканська сторона не має бажання, щоб тема газу для Європи стояла наскрізною темою шантажу США під час цих перемовин.
 
Резюмую. Якщо Україні вдасться ця комбінація із запропоноваю знижкою на транзит і транзит дійсно буде збільшено, щоб покрити термінові потреби ЄС, то Україна отримає, і гроші за додатковий транзит, і лояльність ЄС та США, і виб'є у Путіна з рук аргументи, що труба може «луснути». Але найголовніше, що завдяки цьму кроку може стабілізуватись європейська енергетична криза, а відповідно і ціни на европейських енергетичних хабах.