В своїх публікація я уже не раз зазначав, що нажаль, російські спецслужби зараз дуже активно працюють по вербуванню агентури, як серед військових, так і в глибокому тилу серед правоохоронців та державних службовців.
Найбільш цінними агентами, не «одноразовими», є ті які мають доступ до закритої інформації. Особливо цінуються військові, які особисто можуть вільно пересуватися між позиціями, оновлюючи інформацію про техніку, боєприпаси, маневри. Це живі «очі ворога» в наших тилах, а отже є критичною проблемою для національної безпеки України.
Але сьогодні є гарні новини. За повідомленням Української правди з посиланням на Державне бюро розслідувань, ми можемо констатувати, що успішно викрито військовослужбовця, який систематично передавав розвіддані російським спецслужбам. Факт державної зради належним чином зафіксовано, а військового затримали наші правоохоронці — ДБР та СБУ.
Так, за даними слідства, після мобілізації та проходження служби у прикордонному підрозділі він встановив зв'язок із представником спецслужб РФ через месенджер і погодився на співпрацю за гроші.
Надалі військовослужбовець передавав інформацію про маршрути руху повітряних суден, а також координати розташування засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій і мобільних вогневих груп. Це ставило під загрозу не тільки виконання завдань Силами оборони України, а й життя багатьох українських військових та цивільних, зазначають у ДБР
Під час «виконання завдань» він використовував спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для операторів радіолокаційних станцій. Це давало змогу отримувати детальну інформацію про повітряну обстановку не тільки у зоні відповідальності свого підрозділу та оперативно передавати її ворогу.
Такі дані не перебували у відкритому доступі та могли бути використані агресором для ударів по українських військовим і цивільних об'єктах, пояснюють в ДБР
Доречі, добре, що вдалося зафіксувати розмови зрадника з куратором — це дає нам розуміння, що вербування відбувається дуже часто не під примусом чи шантажем, а майже добровільно, виключно заради наживи і при активній ініціативності самого зрадника. І що тут первинно, чи ідеологічна складова, чи суто меркантильна, уже не так важливо.
Знаєте, коли я читаю подібні факти дуже жалкую, що у нас відмінили смертну кару. Принаймні для державних зрадників дії яких призвели до особливо тяжких наслідків, мабуть, потрібно вертати... Можливо, бажання жити буде переважати тягу до легких грошей через зраду.
