Сьогодні про «ухилянтів» у навчальних закладах. Ця історія не нова. По всій країні правоохоронці активно перевіряють, як студентів (військовозобов'язаних) так і викладачів, на предмет можливого ухилення від служби, але є і певні нюанси.
Серед «студентського» поля найбільш хитка та потенційно-корупційна історія з аспірантами, а от з працівниками навчальних закладів, усе ще складніше і заплутаніше. Оскільки у різних категоріях навчальних закладів система бронювання/відстрочки законодавчо налаштована по-різному.
У школах/ліцеях/гімназіях, закладах професійної освіти (бувші училища), фахових коледжах (бувші технікуми) та ВНЗ — різні підстави для отримання відстрочки. Десь вистачить бути просто «в штаті», а десь є додаткові критерії, накштал, 0,75 ставки.
І в цій ситуації, дійсно, стає досить важко розгледіти, як «ухилянта», так і людину, яка намагається на цій «послузі» заробити. Оскільки, далеко на завжди людину можна спіймати «за руку» при передачі корупційної вигоди, а реальні схеми «вдячності» уже давно еволюціонували від звичайної готівки до криптогаманців без бенефіціара чи проведення донату на благодійний фонд по допомозі ЗСУ. Тема з псевдоволонтерством та збагаченням на донатах за цей час уже і так перетворилася на цілу «павутинну» мега-індустрію.
От і виходить, що для збору належних доказів працівникам Державного бюро розслідувань та СБУ доводиться проводити цілі багаторівневі оперативні спецоперації, а це вимагає багато сил та часу. Хоча, безумовно, того вартує — оскільки, як на мене, справа навіть не в тому щоб покарати тих хто наживається на мобілізації та війні, а важливо реалізувати превенцію! Фунціонери навчальних закладів мають усвідомлювати, що, під час війни, це особливо тяжкий злочин, і наживатись на «ухилянтах» це не поважати ні державу, ні сам ВНЗ, який репутаційно може бути просто знищений.
Із останнього, можна згадати найсвіжіший кейс, від Державного бюро розслідувань, по виявленню цілої МЕРЕЖІ пошуку «клієнтів» на подібне працевлаштування в одному із Київських ВНЗ. Схема виведена на солідні об'єми, а людина, яка терміново вирішила стати «науковцем» мала заплатити від 1,5 до 4 тис. доларів США + регулярні доплати за залишення на посаді. (посилання на офіційне джерело залишу в коментарях)
Так, можливо, хтось напише, що це ж не об'єми «стратегічних» підприємств, деяких державних органів де передбачене бронування, наприклад ДСНС чи лісники ("Ліси України"), чи громадських організацій/активістів, які отримують зовнішнє фінансування і також на 100% заброньовані, а всього лише навчальний заклад... Але якщо ці лазівки не перекривати, то у людей просто буде велика спокуса до "дурних корупційних грошей" на війні, а це уже неприпустимо.
Освіта не має перетворюватися на барижну лавочку "чего изволите", а виконувати своє основне завдання. До речі, коли уже в Міносвіти введуть нормальне якісне градування науковців не за кількісним рейтингом наукових публікацій чи цитувань, які спокійно купляються за гроші, а фіксацію реального використання державою/бізнесом результатів наукових досліджень в різних сферах/галузях? Це ж і має бути мірилом успішності науковця, чи не так?
Фактична втрата взаємозв'язку освіти/науки та реального сектору і призвели до системної деградації цієї галузі і намагання освітян просто вижити виконуючи непритаманні їм функції — пошук грантових проектів (аби там тільки було фінансування, а що робити не важливо), чи штампування "кандидатів" та "докторів", чи, як описано вище, надання послуг "анти-ТЦК"... сумно. Така система не життєздатна.
