Коли я згадую про нелегальний гральний бізнес, мені одразу спадає на думку діяльність «лотерейників». А маскували вони, свого часу, під «швидку лотерею» абсолютно все, від рулетки до «одноруких бандитів».
Нагадаю, до легалізації грального бізнесу так-звані «лотерейники» складали левову частку тіньового, а отже корупційно-бандитського, ринку нелегального грального бізнесу в Україні. По оцінкам різних експертів галузі їх нелегальний і ніяк не облікований дохід складав мільярди гривень в рік. Так, і з цієї «кормушки» корумпували багато кого, і політиків, і правоохоронців, і псевдо-активістів... хватало на всіх, адже суми «корупційної ренти» були, і дійсно, космічні. А в бюджет? В бюджет нічого, нуль... виходити на світло не входило у планах бенефіціарів цієї «золотої піраміди».
Але усе докорінно почало змінюватися коли до влади прийшов Володимир Зеленський. Адже, легалізація грального бізнесу, це була одна із його передвиборчих обіцянок і, забігаючи наперед, слово він своє дотримав.
Коли три роки тому КабМін, ще прем'єра Гончарука, за вказівки уже Президента України Володимира Зеленського, почав рішуче боротися з «нелегалами» закриваючи «лотерейників» по всій країні десятками на цій темі піарились абсолютно всі і будували «наполеонівські плани» на колосальні доходи до бюджету від легалізації «ігорки»...
Але сталося, трохи, не так як гадалося. ВРУ, і дійсно, прийняла закон про гральний бізнес, чим базово врегулювала правовідносини між представниками грального бізнесу, які погодилися працювати «в білу» та державою, але, одночасно з цим, в законі виявилось досить багато шпарин, колізій, а виконання деяких його положень суб'єкти легального грального бізнесу чекають і по сьогодні.
Так, запровадження надійної та прозорої Державної системи онлайн-моніторингу одночасно з внесенням змін до податкового кодексу, передбачених у законопроєкті 2713-д, залишаються нездійсненною мрією і до цих пір, хоча системи онлайн-моніторингу уже давно передбачена чинним законодавством, а вищезазначені зміни в податковий кодекс, уже навіть пройшли перше читання.
І навіть не зважаючи на те, що гральний бізнес у липні приніс 395,6 млн. грн. податків, зі слів нардепа Железняка, разом з тим, це менше ніж за березень, коли податкові надходження склали 482 млн.грн.
А де ж діалог з боку «державних мужів»? Де виконання власних зобов'язань по боротьбі з нелегалами та тіньовими схемами? Де, в кінці-кінців, давно обіцяна система онлайн-моніторингу? Чи функція чиновників полягає виключно в тому щоб «доїти» податки з бізнесу під час війни і нічого не давати навзаєм, навіть прозорого діалогу?.. А може це саботаж? Адже, погодьтесь, починалось усе з, дійсно, гарних намірів про легалізацію тіньового грального бізнесу для наповнення бюджету, виконання соціальних зобов'язань, залучення іноземних інвестицій в галузь... Ви справді вважаєте, що за сучасних умов зовсім не ефективного регулювання, це стане реальністю?
Ось вам відповідь. За весь час після легалізації не було закладено жодного 5-зіркового готелю з гральним сегментом із залученням іноземного інвестора. В реальний сектор не вкладають, тому що бояться не стабільності і змін в «правилах гри». Адже, частина навіть ліцензованих компаній, під тиском різних обставин, вимушені були припинити свою діяльність в Україні. Ось вам і відповідь. Інвестор хоче розуміти правила «на березі» і працювати прозоро, а як це робити без вищезазначених змін у податковий кодекс (2713-д) та без діючої системи онлайн-моніторингу, ніхто не знає, а отже і грошей вкладати, скоріш за все, не буде. Це неминуче призведе до суттєвого зменшення конкуренції, а отже, і до зменшення податкових надходжень до бюджету і якості надання послуг суб'єктами грального бізнесу.
В бізнесі працюють дуже прості правила і ми маємо їх чітко розуміти, ці правила дуже схожі з основними законами фізики. Якщо штучно зарегульовувати, або надмірно навантажувати галузь, вона піде в тінь. А якщо у декого із чиновників гіпотетично може бути саме така мета, «загнати» гральний бізнес назад в повну корупційну тінь, то це уже стає питаннями національної безпеки! І тут уже має бути робота не тільки для правоохоронців та фіскалів, які виявляють і ліквідовують «нелегалів лотерейників», а і до більш високих правоохоронних кабінетів, які займаються та контролюють глобальні процеси в державі забезпечуючи їх сталість та контрольованість, тим паче, під час війни.
Потрібно зазначити, що професійно ці проблеми описує у своїх статтях голова Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе, можна ознайомитись за посиланням (https://ukranews.com/ua/news/946193-anton-kuchuhidze-sytuatsiya-z-nezakonnoyu-diyalnistyu-loterej-potrebuye-systemnogo-rishennya). У своїй статті він наголошує на тому, що:
1) У державних операторів лотерей немає ліцензії на відповідну діяльність. Наприклад, у ТОВ «М.С.Л.» та ПІІ «Українська Національна Лотерея» ліцензії закінчилися ще 2014 року і так не було відновлено. При цьому обидва оператори лотерей досі працюють.
2) Усі оператори лотерей працюють під основним КВЕД 92.00 – організація азартних ігор. Однак жодна з лотерей не отримала жодної ліцензії на організацію та проведення азартних ігор. Ви просто не знайдете лотереї на сайті КРАЇЛ у розділі «Реєстри та переліки».
3) На своїх онлайн-платформах оператори лотерей здійснюють незаконну діяльність з ознаками азартних ігор – букмекерських парі, гральних автоматів та онлайн-казино.
Це серйозні обвинувачення, які підлягають перевірки правоохоронними органами. Адже, абсолютно логічно, що голова асоціації буде захищати, перш за все, інтереси своїх членів, які є тим бізнесом, який повірив державі і погодилися на «правила гри», які одні для всіх.
Але, як ми бачимо, «є рівні, а є рівніші», і в той час коли одні чесно та відкрито сплачують податки, навіть під час війни, інші абсолютно комфортно почувають себе в тіні цієї «законодавчої недосконалості» і уже відверто насміхаються з тих хто працює «в білу». Адже, не до них приходять з перевірками, не їм блокують операції банки, не їх критикують політики та активісти-політикани! А у «лотерейників» усе добре і вони спокійно продовжують працювати по всій країні без жодних ліцензій, а отже, з більшою дохідністю, рентабельністю та без ліцензійних зобов'язань та податків до державного бюджету. «Картина маслом».
Але задум тіньових корупційних еліт може бути значно масштабнішим, аніж просто ухилення від ліцензування і сплати податків в бюджет через «законодавчі недосконалості». А, можливо, такими системними розбалансовуючими діями вони запрошують гральний бізнес назад в тінь, показуючи на прикладі «лотерейників», що можна працювати зі значно більшою дохідністю і без постійних перевірок від контролюючих та правоохоронних органів? Якщо так, то це реальний саботаж і зрада національних інтересів під час війни і відповідь на це запитання ми маємо отримати раніше, аніж знищать залишки легального грального бізнесу.
Але переконаний, що надія, все ж, є. І якби у «лобістів хаосу» було усе схвачено, то правоохоронці, перш за все, СБУ, ДБР, БЕБ, постійно б не «накривали» нелегалів по всій країні, від Києва, до Одеси, від Харкова, до Львова. Саме тому і в моїй зоні відповідальності, як представника експертного середовища, який досить давно займається темою легалізації грального бізнесу в Україні, є донести вищезазначені роздуми до максимальної кількості людей. І, більше того, публічно підтримати позицію Антона Кучухідзе в його зверненні до державних органів, хоча він мене про це і не просив, а наші погляди на реформу дещо різняться, про що ми не один раз публічно дискутували у вітчизняних ЗМІ. Але це все дрібниці, ми дослуховуємось та чуємо один одного і готові, у разі потреби, підставити плече, а це найголовніше.
Це питання принципів та сталої патріотичної державницької позиції. «Нелегали» не мають права диктувати свої умови, маніпулювати та паразитувати на державі. Їх час пройшов. І, відклавши внутрішні протиріччя, ми спільно маємо зробити усе можливе щоб він ніколи повернувся.