Сьогодні хочу підняти та активізувати надзвичайно важливу тему для України та українців, як «національне патріотичне виховання». Для базового розуміння, зараз лаконічно поясню що це таке в цілому, а потім дам своє бачення та оцінку тому що відбуається.
Так, Національно-патріоти́чне виховання — це спрямована на дітей та молодь комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
В Україні національно-патріотичне виховання має бути одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо:
- розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність),
- формування у громадян:
- почуття патріотизму,
- поваги до Конституції і законів України,
- соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи,
- готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України,
- сповідування європейських цінностей.
Патріотичне виховання є складовою національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.
Основними складовими національно-патріотичного виховання є:
- громадянсько-патріотичне виховання,
- військово-патріотичне виховання,
- духовно-моральне виховання.
Військово-патріотичне виховання визначено складовою національно-патріотичного виховання, що в часи воєнної загрози стає пріоритетом національно-патріотичного виховання. Військово-патріотичне виховання орієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у ЗСУ як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози.
Отже, переконаний, що навіть ті хто раніше навіть не чули про національно-патріотичне виховання переконалися, що це надзвичайно важливий фактор в вибудові власної сталої ідентичності української нації. Це стрижень відповідального патріотичного громадянина, який формується не тільки через здорове тіло, а найголовніше, через здоровий дух!
Прикро, що питання напрацювання та впровадження концепції ефективного національно-патріотичного виховання в нашій державі завжди відідвигались на другий план. Чи робилось це умисно вищим політичним керівництвом країни, тим самим підіграючи інтервенції «руського міра» в Україну, потрібно ще встановити, але факт залишається фактом, окрім балачок та порожніх декларацій, про необхідність запровадження в Україні своєї унікальної системи національно-патріотичного виховання, яка увібрала б у себе усі найкращі світові практики, так діло, на превеликий жаль, далі і не пішло.
Так, тільки в останні роки, уже за ініціативи та лідерство в цьому процесі Президента України Володимира Зеленського, питання зрушило з мертвої точки і уряд прийняв багато корисних напрацювань у цьому напрямку, але до їх глобальної та масової реалізації на всеукраїнському рівні, на жаль, не дійшло, розпочалась війна… І я от розмірковую, а скільки раніше при владі було так-званих «патріотів» які за 30 років, так і не змогли не напрацювати не запровадити в Україні систему патріотичного виховання? А може вони не такі уже і патріоти були, або патріоти не тієї держави?.. Це, звичайно, риторичні запитання, але відповіді на них також колись цікаво було б почути.
Адже, якби в Україні, хоча б, з 2014 року, після агресії росії на Донбасі та анексії Криму, по-справжньому б зайнялись цим питанням, а не просто продовжували багаторічну «імітацію процесів», то цієї фази повномасштабного нападу рф, можливо, могло б і не статися. Тому що, нападати на країну з високим рівнем патріотичного виховання, це просто самогубство, таку війну апріорі не можливо виграти! Це тотал вар – тотальна війна кожного, без виключення, українця! Українця, який не просто має гарну фізичну форму та патріотично налаштований, а уже давно та ефективно вміє тримати в руках зброю і пройшов уже не один добровільний військовий вишкіл.
Я глибоко переконаний, що після Перемоги питання національного патріотичного виховання отримає в Україні перший пріоритет розвитку та впровадження, а Володимир Зеленський, як національний лідер нового покоління, покаже усім «політикам минулого» гарний приклад, як не тільки декларувати патріотизм, а і реально бути патріотом своєї держави!