Мирний план запропонований італійцями був абсолютно реальним, але до підписання американцями ленд-лізу для України і фактичного створення антипутінської коаліції із 42 країн. 

В світлі останніх подій на фронті, коли війна поступово переходить в позиційну стадію, а Україна щодня отримує нове тяжке озброєння і далі його буде ставати ще більше і більше... зрозуміло, що плани Кремля зазнали значних корегувань. Цю корекцію ми можемо «відчути» не тільки на фронті, а, перш за все, через відчутну активізацію російських лобістів за кордоном! Залучайються всі — і іноземні журналісти, і політики, і урядовці — всі кого можуть «зацікавити» росіяни. Ціль одна — мир на умовах РФ і «зберегти обличчя Путіна», про що надзвичайно активно останні дні намагаються писати іноземна преса та представники закордонного експертного середовища.

«Мирний план» Італії, насправді, саме про це, хоча і максимально завуальований словами «відновлення суверенітету та територіальної цілісності», плюс, навіть зазначена перспектива повноцінного членства України в ЄС. Разом з тим, італійці не забули сказати про позаблоковість та нейтральність України, максимально широку автономію для Криму та Донбасу, тобто фактичну фінляндізацію України та формат двостороннього мирного договору між Україною та РФ.

Що це означає, двосторонній мирний договір — це ключове запитання? Можна обґрунтовано припустити, що під цим неконкретизованим формулюванням малось на увазі фактично спільне управління Кримом та Донбасом, через інструменти запровадження так-званої «широкої автономії» і остаточне повернення України в сферу політичного впливу РФ.

Важливим аспектом цієї події є те, що вищезазначений «мирний план» був переданий напряму генсеку ООН, що свідчить про дві речі — 1) вплив РФ, навіть після відкритої та повномасштабної агресії проти України, в ООН фактично ніяк не зменшився і 2) росіяни шукали дійсно потужного та авторитетного світового гравця, в нашому випадку Італію, яка б ініціювала розгляд такого плану в ООН та G7.

Також, важливим аспектом цього мирного плану є те, що Італія запропонувала перегляд безпекової архітектури та взаємовідносин ЄС та РФ. Тобто, дана архітектура, наскільки зрозуміло з публічних формулювань, не передбачає створення нової безпекової архітектури у світі, а обмежується виключно взаємовідносинами ЄС та РФ, тим самим ніби відтісняючи від можливого перемовного процесу стратегічних партнерів України, таких як ВБ та США.

Звичайно, такий «мирний план» значно заспокоює політичні амбіції Кремля, вводячи РФ знов в регіональну політичну нішу, але це є абсолютно логічним після фактично військової поразки РФ в Україні. Більше того, цей план, насправді, і є юридично оформленим «збереженням обличчя» для Путіна! Оскільки російська пропаганда, за наслідками реалізації такого «мирного плану» зможе оголосити їх «спецоперацію» фактично успішно завершеною, а юридично передавши Україні Донбас та Крим, ще і забезпечить зняття болючих санкцій з ЄС!

А що, політично Україна, внаслідок реалізації такого «мирного плану» остаточно повернеться в ориол впливу РФ, відмовляється від НАТО, а членство в ЄС — це ще не така швидка перспектива... за декілька років роботи російської пропагандистської машини в України... ну Ви зрозуміли.

Це, звичайно, не Мінськ-3 і не план Штайнмаєра-2, це абсолютно нова комплексна та продумана пропозиція, «ноги» якої, на моє глибоке переконання, ідуть саме з РФ. В ній запропоновано не тільки план припинення війни та повернення територій Україні, аналоги чого були запропоновані у вищезазначених документах, а бачення нової архітектури взаємовідносин між ЄС та РФ! Тобто, це план комплексного перезавантаження відносин перш за все між ЄС та РФ, а Україні, на превеликий жаль, в цьому перезавантажені виділяється не дуже значна роль.  І, так, багатьом європейцям хочеться та зручно працювати, перш за все, з сировинними можливостями РФ, а цінності залишаються на другому плані... Під гарними словами про відновлення територіальної цілісності України італійці приховали, перш за все, свій фінансовий та політичний інтерес, який, на превеликий жаль, «тихо» розділяють і деякі інші, менш потужні, гравці в ЄС.

Але, я глибоко переконаний, що не для цього ми щодня проливаємо кров у боротьбі з ворогом, щоб прийти до прийняття фактично довоєнних пропозицій! І політичне керівництво держави, зокрема Президент України Володимир Зеленський, нераз публічно говорили, що ми не «прогнемося» під вимогами окупанта та не станемо задовольняти хворобливі амбіції кремлівського карлика! Так, амбіції ці стали ЗНАЧНО скромнішими, але до їх зменшення призвели, перш за все, військові поразки на полі бою та героїчний супротив українців, а не дипломатична риторика багаторічного «глибокого занепокоєння»!

Італія наш друг та партнер, а італійці завжди підтримували українців! В Італії дуже потужна українська діаспора, яка дуже багато зараз робить для підтримки України! Потрібно пояснити італійським урядовцям, що їх просто ошукують і довіряти, а тим паче пропонувати «проросійські сценарії» — це точно не «мирний план» для України! Краще, якщо дійсно бажають допомогти, надати Україні більше зброї, щоб ми якнайшвидше витіснили окупанта зі своєї землі раз і на завжди! А сильна Україна серед Європейської сім'ї — це запорука надійності та безпеки, звідки б вона не прийшла!