Про останні неоднозначні заяви екс-Міністра оборони України Михайла Федорова, які отримали великий суспільний резонанс і обурили навіть частину його щирих прихильників.
Насправді, я не хочу критикувати Федорова, він мені щиро симпатичний як молодий політик-ідеаліст. Та і чудово пам'ятаю, що саме він дав українцям зручний і функціональний цифровий інструмент — «ДІЯ». Так, не все склалося з реформами в Міноборони та реформою ТЦК... точніше, взагалі не склалося, але кожен політик має усвідомлювати і свої перемоги, і болючі провали, тим паче, під час війни.
Разом з тим, те що почало відбуватись після його не подання до нового складу Кабміну, в якийсь момент, стало нести пряму загрозу національній безпеці. І добре, що сам Федоров це усвідомив, дистанціювавшись від «картонкової» історії, усвідомивши, що це зовсім «не його гра», а його просто використовують як «прапор». Такий от шлях спроб та помилок, які могли мати для України фатальні наслідки...
І я не хочу заглиблюватись в історії з «радником», «секреткою», все це я розібрав під час ефіру, а відзначу тільки ключовий момент — Федоров має визначитись з ВЛАСНИМ позиціонуванням! Не можна ототожнювати себе з державною, не маючи на те офіційного мандату (електорального, владного)! А останні публічні заяви Федорова, свідчать про те, що він буквально зрісся з «владним позиціонуванням» за довгі роки перебування в різних Кабмінах.
Як на мене, це може свідчити про певну незрілість політика-Федорова та його піарників. Адже, те, що працювало «на посаді», без посади може мати абсолютно зворотній ефект. І має.
Разом з впізнавоністю, Федоров неочікувано отримав від людей і надії, і сподівання, і відповідальність, з якими ще не навчився працювати в публічному просторі. Доречі, тут йому, мабуть, вартує повчитися у Валерія Залужного, який після залишення посади головкома, продовжив працювати на державу, а його заяви, хоч іноді і резонансні, але грають Україні більше в плюс, аніж в мінус. Ну Буданова тут також можна згадати, як людину з великою впізнаваністю — він не прагне хайпу, а закликає до ЄДНОСТІ, навіть якщо це наносить йому відчутних електоральних ударів, на фоні умисної масштабної політичної дестабілізації під «антикорупційними прапорами».
На фоні чергової хвилі путінської ескалації, відвертого терору проти мирного населення, усі ці «політичні гойдалки» виглядають дуже небезпечно. Їх потрібно відкласти. Виборів зараз не буде, це очевидно. Потрібно шукати цивілізовані конфігурації політичного взаємоіснування, які не наносять шкоди обороноздатності країни в такий складний для усіх нас час.
