Ось читаю на сайті Суспільного новину, що на митному посту «Городок» Львівської митниці ціла банда митників із 6 чоловік «нагріла» воюючу Україну, не багато не мало, на майже 5 млн. грн.
Що це за мародерство? Серйозно? Митники вирішили зробити собі особистий бізнес на обході розмитнення авто? І це у Львівській області з багатою історією і європейськими традиціями ще з часів Магдебурзького права?..
Це не випадковість, як хтось може подумати, а умисні дії групи митників, які з липня 2022 року проводячи махінації з розмитненням авто, пропустили 41 автомобіль! І це коли ми усі по 5 гривень на броніки скидались... ці нелюди умисно збагачувались таким мародерсько-корупційним шляхом!
Так, звичайно, добре, що Державне бюро розслідувань ефективно виявляє такі факти та їх «опублічує», це отверевзвляє багатьох хто каже, що суспільство змінилося... Почати має кожен із себе і не робити вигляд, що це десь далеко, і його не стосується. Адже, корупція знаходить найменшу шпарину, щоб потрапити в колективну свідомість, а потім назавжди «розправити там плечі».
От в цьому контексті, мені з новини абсолютно не зрозуміло, а яке покарання понесуть люди, які пропонували хабаря за безкоштовне розмитнення? Перевіривши обвинувачення, стає зрозумілим, що у правоохоронців наразі є питання тільки до митників -- ч. 2 ст. 364 КК України, зловживання службовим становищем. Оскільки, якщо бути до кінця коректним, то вищезазначені автівки, у кількості 41 шт., в Україні опинилися незаконно, а отже їх потрібно вилучити та поставити на штрафмайданчик, допоки слідство не надасть свій фінальний вердикт.
Так, я чудово розумію, що суспільство цікавить перш за все кейси з виявленням корупції у суддів, правоохоронців та державних службовців високого рангу і це абсолютно вірно, про боротьбу з «внутрішнім ворогом», ще в грудні місяці публічно говорив Президент України Володимир Зеленський. Але важливо, щоб ми перш за все, дивилися у дзеркало, адже ці продажні митники, правоохоронці та податківці не з неба падають, а є активною частиною нашого суспільства.
Тільки СПІЛЬНО виховуючи нульову толерантність до корупції, як важливий базис політичної культури, а можливо навіть і нової ідеології ми зможемо, дійсно, піти далі, а не зайти на чергове «зачароване коло української політики».