Ми всі пам'ятаємо спеціальне звернення на другий день Всесвітнього економічного форуму в Давосі де Володимир Зеленський як Президент України анонсував нову програму співпраці із великими інвесторами, яка передбачає, що кожен великий інвестор, який вкладе кошти в українську економіку буде забезпечений контрактом з державою та йому буде надано персональну «Інвест-няню» і захист. Давос, це ж не просто Інвест-тусовка найвищого рівня, це щорічний економічний форум куди їдуть почути про перспективи, майбутні тренди, зміни у політичних та економічних візіях, формальні та не формальні думки найкращих у світі фінансових аналітиків. І заяви лідерів країн сприймаються потенційними інвесторами як посил до дій.
Але в Україні як завжди слово розходиться з ділом. Так – цікаво, як держава, сьогодні, заохочує іноземний бізнес до вкладання в українську економіку? Чи дійсно вона створює умови для потенційних інвесторів? І, як втілюється програма Президента України «інвестиційна няня»? Питань багато, але, які відповіді?...
Суха статистика …
За оприлюдненими даними Державної служби статистики України за І квартал 2020 року (січень-березень) року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали 76,9 млрд грн. Це на 29% менше показника у 108,3 млрд грн. за відповідний період минулого року. Капітальні вкладення у мистецтво, спорт, розваги та відпочинок зменшилися на 79,8%, наукові дослідження та розробки – на 72,6%, сфера тимчасового розміщення та організації харчування – на 66,7%, а транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність – на 55,4%".
Спадний тренд показали й інші основні бюджетно-формуючі галузі економіки. Зокрема, інвестиції у промисловості зменшилися на 30,7%, у будівництві — на 11,2%, у фінансовій та страховій діяльності – на 5,4%.
Також, зауважимо, за 2019 рік, за даними платіжного балансу України в державу було вкладено інвестицій на $75 млн, тоді як витік прямих інвестицій з України до інших країн склав у 186 разів більше, а саме – $1 млрд 786 млн. Економіка України збідніла на $6 млрд (біля 146 млрд. грн або на 3.800 грн у розрахунку на кожного жителя України. (IMF source)
Таку динаміку можна було б пов'язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19. Але спад інвестиційного забезпечення як зауважують експерти є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави.
Де "інвестиційна няня"?
А як же, задаємось питанням, програма президента "інвестиційна няня"? І тут, знову, як завжди в Україні дві протилежні реалії -- ініціативи і виконання.
У інвесторів виникає дуже багато запитань до інвестиційної політики держави особливо на тлі скандалів щодо взаємодії між інвесторами та органами державної влади.
Так, до прикладу інцидент із ТОВ "Компанія по управленню Будівельні проекти".
ТОВ "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", створена в 2006 роцівеликою міжнародною банківською групою, яка працює, в тому числі, і в Україні. Сьогодні КУА належить іноземній юридичній особі компанії "Демісеро Холдінгс Лімітед", статутний фонд ТОВки — 20,2 млн.грн.
У лютому цього року компанія КУА "Будівельні проекти" заявила, що Агентство по розшуку та менеджменту активів (АРМА) та співробітники Національної поліції незаконно блокують доступ власника до будівель, розташованих за адресою: Київ, провулок Балтійський, 20, що належать компанії.
Про цей інцидент, який отримав своє продовження у 2020 році детально з посиланням на номери справ та матеріали слідства описано в авторській статті на ресурсі "Апостроф" "Инвест-няни, говорите? Как государство помогает "отжимать" честно купленное инвесторами имущество".
Коротко по справі. Міжнародний інвестор КУА "Будівельні проекти" придбав в Україні активи, на які накинув оком олігарх Олександр Ярославський, після чого він почав використовувати органи влади як інструмент для задоволення своїх амбіцій як зауважен з матералів вищезауваженого авторського розслідування на ресурсі "Апостроф".
Отже, у лютому 2017 КУА "Будівельні проекти" закрила дві угоди з придбання у ТОВ" ВКК "Ін-Вест" нерухомого майна, розташованого в Києві та по придбанню 6 земельних ділянок в Броварському районі Київської області. Договори купівлі-продажу були оформлені відповідно до вимог законодавства, також була здійснена повна оплата договірної ціни за майно. Пізніше правомірність придбання майна була підтверджена судовими рішеннями у справах №910 / 19005/17 та №910 / 1026/15-г, в тому числі — і рішеннями Верховного суду.
Однак, через рік, в квітні 2018, слідчий ГУ Нацполіціі Києва подали до Голосіївського районного суду Києва клопотання про арешт 32 об'єктів нерухомого майна, в тому числі і приміщень, які придбала "КУА" Будівельні проекти ". Приводом для подачі в суд стала справа №12013110000001043, розпочата ще в 2013 за ознаками шахрайства за заявою ПАТ "Укрсиббанк". За матеріалами слідства, раніше майно належало корпорації "АІС", яка виступала поручителем за зобов'язаннями третіх осіб перед банком. Клопотання слідчих були задоволені судом, на майно накладено арешт, і зроблено це було лише на основі необґрунтованих припущень про нібито наявність зв'язків між КУА і "АІС". Як зауважує сама ТОВ "КУА "Будівельні проекти" вона ніколи не мала відносин з "АІС".
Далі цікавіше, на дату накладення арешту ПАТ "Укрсиббанк" поступився заборгованість корпорації "АІС" ТОВ "Українська металургійна компанія", яка належить до сфери Олександра Ярославського. При цьому, після арешту майно КУА було передано агентству АРМА, і агентство мало передати його в незалежне управління. Але АРМА передала майно в управління ТОВ "РК "Воздвиженка". В сухому залишку, комплекс не працював, автосалони закрилися, держбюджету та бізнесу завдано збитків на 63,5 млн грн. Співробітники автосалонів виходили на акції протесту під стінами Кабміну і офісом АРМА.
"КУА "Будівельні проекти" намагалося повернути її майно, доводячи свою правоту в судах. Останнє судове рішення про скасування арешту за клопотанням КУА було прийнято 11 березня. Однак уже 18 березня арешт був накладений повторно. В результаті до активів, що належать "КУА "Будівельні проекти" і до майна ще десятків юросіб було застосовано спецконфіскацію.
КУА "Будівельні проекти" і ще 23 компанії подали апеляцію на вирок. Однак Апеляційний суд у відкритті провадження відмовив, посилаючись на те, що вирок щодо угоди про визнання вини не підлягає оскарженню третіми особами.
Таким чином, безвинно постраждалим в цій заплутаній історії є КУА "Будівельні проекти". І, це як ми розуміємо не одна така компанія, яка сьогодні шукає правду в українських реаліях ведення бізнесу.
На цьому цікавому та публічному прикладі ми можемо зрозуміти чому у інвесторів виникає скепсис щодо подальшого інвестування в економіку України та її потенціал рухатися в напрямку встановлення верховенства права, вкрай важливого для залучення інвестицій.
Інвестиційний імідж?
І де, тутнаміри держави запропонувати привабливі умови для кожного інвестора про, які було анонсовано в Давосі Президентом України?
Зрозуміло, це риторичне запитання але інвестори вміють рахувати ризики. І вкладати інвестиції в економіку держави, яка не гарантує забезпечення їхніх капіталів нікому не цікаво. Таким показником є нещодавно підписана угода із МВФ, який відмовився переглядати попередню програму співпраці з Україною і наполіг на підписанні програми Stand-by.
Отже, поки в Україні не буде створено єдину систему інвестиційних координат для зміцнення інвестиційної довіри з боку бізнесу, верховенство права, нульова толерантність до корупційних проявів та незалежна система справедливого правосуддя, про, що було наголошено у Давосі, у січні 2020 року Володимиру Зеленському -- ні про які великі інвестиції в економіку країни мови йти не може. І до інвестиційного іміджу країни буде з кожним днем накопичуватися все більше запитань. Тому ДумайТЕ.
