Цей вірш як дивний лабіринт у сні

Його заплутав автор спеціально

Підказки будуть сховані близенько у зерні

І в строках, що розміщені горизонтально

 

Наш перший персонаж — це дерево незвичне

Це дерево складається з води

Тому що в ньому міститься щось автентичне

Воно в ілюзії застрягло на роки

І як же дереву здолати відчуття це неприємне?

Потрібно визнати, що не гілки це, а струмки

 

Наш другий персонаж — це уроборос

Це монстр схильний до укусів за хвости

Не здатен з ним ніхто зайняти позу лотос

Хоча як їсти і сидіти схвалюєш лиш ти

Хоча тобі лиш розвивати в собі патос

Хоча тобі лиш визначати як й куди рости

 

Наступний персонаж — це чорний кіт

Не винен він у тому, що забобони визначають образ

Та нас закинули в цей архаїчний традиційний світ

Не щоб ілюстрували ми альтернативний доказ

Обмеження у мисленні нам шлють палкий привіт

Влаштовуючи перед очима чорно-білий кінопоказ

 

Четвертий персонаж — це звичний мак

Хоча як символ сповнений незвичним змістом

Гіркої пам«яті й тіней скрутної долі має смак

Який відчуєш ти гуляючи німецьким містом

Та що історія нічому нас не вчить — це знак

Що щодо майбуття вже можна бути реалістом

 

Наш пятий персонаж — це вегвізир

Рунічний компас ісландського гатунку

Для багатьох він міг би бути поводир

Дороговказом гідного керунку

Та кожен з нас є своєрідний пасажир

Який бажає заблукати у своєму візерунку

 

Наш шостий персонаж — трискеліон

Сукупність ніг, що полюбляють звичні граблі

В прогулянках повторних кожен чемпіон

Навіщо ж підніматись на сильніші щаблі?

Коли життя лише по колу стадіон

Навіщо відкривати нові землі?

Коли басейн у тебе для занурення в бетон

 

Наш сьомий персонаж — трояндочка червона

Колючий символ про прихильність розповісти?

Чи привід раз на рік із себе вдати аполлона?

Чи привід про бажання бути разом доповісти?

Чи метод приховати в собі суть хамелеона?

Чи показати, що в горі чуттів ми альпіністи?

 

Наш восьмий персонаж — незвичний голуб

Не тільки миру символ він, але й прощення

Дорогою життя ми йдемо як в бійцівський клуб

Не усвідомлюючи що таке смирення

І щоб не тріснув від гризні життя твій зуб

Давно пора знайти свій шлях преображення

 

Дев«ятий персонаж — це пташка-фенікс

Бо кожен віднайти себе щомиті здатний

Не обовязково перетнути річку Стікс

Достатньо тут довести, що у бутті ти ще придатний

Не треба помилятись, що це лише ідея-фікс

Щоб виріс ти ще є тут привід неабстрактний

 

Десятий і останній персонаж — це Інь і Ян

Це про баланс, гармонію і спокій

Це сад, де вже з корінням вирваний бур«ян

Це план позбавлений утопій

Це товариство справжніх громадян

Репертуар із найпрекрасніших симфоній