У небутті зустрілася одного разу незвична компанія, щоб обговорити те, що на їх думку їх турбувало. Егоїзм, що був обтяжений цинізмом (ЕГО-Ц), егоїзм, що був обтяжений щастям (ЕГО-Щ), егоїзм, що був обтяжений релігією (ЕГО-Р), егоїзм, що був обтяжений обтяженнями інших для втечі від своїх обтяжень (ЕГО-В), а також егоїзм байдужості (ЕГО-Б). Зі сторони за розмовою мило споглядала «золота середина» (ЗС). Модерував розмову Вищий Принцип (ВП). Час від часу Вищому Принципу нагадувала про себе Невідворотність (НВ).
ВП: Доброї всім вічності. Якщо всіх влаштовує, що між абстрактними явищами, поняттями та характеристиками може відбутись розмова, то з задоволенням оголошую розвиваючу розмову відкритою. Чи бажаєте почати з того, щоб представитись одне одному?
НВ: Я і так вас всіх знаю любі друзі. Ніхто так вас з нетерпінням не чекає. Добре, що прикрашення моєї самотності незмінний принцип.
ЕГО-В: Може давайте вже все таки перейдем до якогось обговорення. Ми дарма використовуєм наш час і вашу вічність.
ЕГО-Ц: Та чого? А я б послухав. Так мило спостерігати як відкрито нервує ЕГО-В, боїться ЕГО-Щ і імітує смиренність ЕГО-Р.
ЕГО-Р: Я нічого не імітую. Моя смиренність лежить в основі мого внутрішнього світу та сприйняття світу навколо. Це вища істина.
ЕГО-Б: А може вже завершуємо? Мені нудно. В ЕГО-Р зараз піна піде.
ЕГО-Р: Ви не маєте жодної поваги до мене і присутніх. Якщо у вас всередині не горить світло віри, то не треба поглинати своєю темрявою світ навколо. Як ми можемо взагалі про щось говорити, якщо сама сутність деяких присутніх поїдає надію?
ВП: Боротьба протилежностей багато разів у історії давала цікаві результати.
НВ: Та-та, а мені суттєві поповнення списку друзів. Давайте вже висловите свої Джерела і дамо можливість кожному займатися своєю величною роботою.
ЕГО-Б: Ладно, давайте я почну, бо прийдеться тут стирчати ще одну вічність. Як ви розумієте мене складають дві особливості. Коли і як вони виникли мені невідомо і в принципі все рівно. Головне, що я знаю, що хочу і цього добиваюсь, а як ні, то ні. Така вже доля. Мене у житті задовольняє певний рівень існування. Рівень за яким є що їсти, у що одягтись, щоб було менше обов'язків. Я люблю самотність, бо вона не породжує необхідності до певних зусиль. Навіть якщо так станеться, то я собі допоможу лише якщо у цьому буде нагальна необхідність. «Обломова» мені не згадувати, бо моралі я не сприйму. Самому бути значно краще за людей, з ними нема про що говорити. Ось моя мораль. Телевізор я ще два роки назад викинув у вікно. І я не протестую, просто так легше, чистіше. Моя генетична чи соціалізована байдужість пояснюється тим, що.. Цікаво та? А мені байдуже, що вам цікаво, бо мені нічого не цікаво, крім того, що знаходиться на відстані 20 хвилин. Майбутнє – це для ЕГО-Щ та ЕГО-Р, а минуле для ЕГО-Ц та ЕГО-В. А я поза часом, ну хіба поки з НВ не подружусь, але думаю до того ще не скоро. Такі от мої Джерела.
ЕГО-В: З тобою щось сталося в дитинстві? Матір чи тато? Чи то суспільство так на тебе вплинуло? Думаю, що свідомість пана визначила ціла купа факторів.
ЕГО-Ц: А чого це тебе так одразу зацікавили його фактори?
ЕГО-В: Просто цікаво. Щиро хвилює ситуація.
ЕГО-Ц: Тебе його ситуація хвилює так само як і війна у Камбоджі. Ти або намагаєшся знайти якесь вирішення своїх минулих проблем, або намагаєшся навпаки від них втікнути через створення захисних механізмів.
ЕГО-Щ: Та не сваріться ви так. Що ви його чіпаєте? Йому певно і так не добре, щоб це не було. Дайте йому час і все буде добре. Впевнений, що він неодмінно зустріне якусь людину і так сильно закохається, що це змінить його життя. Створить сім'ю. Просто треба вірити у краще.
ЕГО-Р: Сходіть краще друже до храму. Ми так допоможемо подолати будь-яку проблему. Духовне очищення стане для вас провідником.
НВ: Знаю я скільки ви заробляєте на моїй дружбі. Пора би вимагати долі за свою роботу. Багато співів та нема відсотків.
ЕГО-Ц: Ти і сім'ї маєш потенційно радіти, та? Потенційна когорта нових друзів.
ЕГО-Р: Як ви можете так говорити про такі речі? Де ж ваша совість? Де ваша мораль? Події настільки наповнені слізьми родичів.
ЕГО-Ц: Сльози в такій ситуації не допоможуть. Треба просто змиритися і йти далі.
ЕГО-Щ: Ось тут я повністю погоджуся. В житті буває різне, але треба безмежно радіти тому, що ми маємо. Світ подарував нам і високі почуття, і священну цінність сімейного життя, наші долі сплетені білими нитками. Вийдіть на свіже повітря і подивіться навколо. Як прекрасно небо усміхається нам, люди сповнені щастя.
ЕГО-Ц: А ви точно на планеті Земля проживаєте? Щось не згадую, що проживаю у суцільному домі для душевно хворих. Захворювання звичайно різні бачив і одне з них – це щастя, суцільна і швидкоплинна ілюзія. Здогадуюсь, що вона в вас залежить від того, що зараз з кимось перебуваєте у хороших стосунках з протилежної статі. Вітаю. Це закінчиться. А якщо створили вже щось сімейне, то сподіваюсь, що не споглядатиму ваших вічних і законних мук. Ще й НВ догоджатимете. В неї до речі для вас завжди є ідеальні ліки. Захопіть ще з собою ЕГО-Р. Мені буде спокійніше. В вас мало що відмінного. Що тільки не зробиш заради справедливості.
НВ: А він мені подобається.
ЕГО-Ц: Навіть не думай.
ЕГО-В: А з тобою що сталось ЕГО-Ц? Що за шкоду тобі було завдано, що ти так не любиш людей?
ЕГО-Ц: А ти думаєш я їх не люблю?
ЕГО-В: А хіба ти здатен на любов хоча б чогось живого, крім себе?
ЕГО-Ц: Всі ми любимо насправді лише себе. Любов – це спосіб постійно отримувати насолоду від того, що тебе хто любить, сім'я – це спосіб підкорення та насадження принципів свого сприйняття речей групі людей. Всі наші дії насправді здійснюються лише заради нас самих, бо ми насправді є центром свого ж зацікавлення і любові. І навіть якщо ми плачемо, то ми плачемо про себе. Якщо ми робимо щось добре, то в цьому є егоїстичний підтекст. Різниця між нами лише полягає в тому, що не всі здатні в собі це визнати. ЕГО-Щ рятується від цієї ситуації світом ілюзій про іншу людину та про себе в контексті цієї людини, та про світ в контексті цих відносин, а ЕГО-Р видумуючи над собою вищу нематеріальну істоту, що слідкує та контролює його дії, паралельно записуючи їх для того, щоб висунути повний пакет звинувачень у позагробному суді. ЕГО-Б долає цю проблему байдужістю, що є одним з найбільш глибоких виявів егоїзму. Він не врятує того, хто буде потопати, а ЕГО-В завжди знайде спосіб втекти через зміну кута концентрації уваги. Така ось реальність. Кажуть, що ми помиляємося у 9 з 10 випадків, але я впевнений, що зараз не помиляюсь.
ЕГО-Щ: Якщо ти не віриш у любов, то це не означає, що її не існує. Твій поганий досвід не може стати керівництвом для практики для тих, хто щодня радіє від зустрічі з тими, кого любить і цінує. Твій біль і самотність не можуть заперечувати високих явищ, що існують у нашому світі. Сумно, що ти цього не розумієш.
ЕГО-Ц: Я розумію реальність, яка є навколо. Навіть якщо і є виключення з цієї сумної реальності дружніх, любовних та сімейних відносин, то ці виключення дуже рідкісні і швидще за все скороминучі. Це випробування, що потребують років загального аналізу, а, отже, не підлягають нашому усвідомленню.
ЕГО-Р: Така ситуація – це виключно наслідок того, що ми кардинально відійшли від текстів священних писань. Зло проникло у серця і душі людей, відірвало їх від божих законів та зруйнувало всі типи відносин, бо мораль була і має бути основою таких відносин, а не те, що ми зараз можемо спостерігати.
ЕГО-Ц: Людиною можна бути і без текстів священних писань і церква нам у цьому не допоможе, бо зміни беруть початок лише у нас самих і на основі власної волі, що не має нічого спільного з релігійним самодурством.
НВ: Як приємно спостерігати продовження вашої розмови. Саме завдяки вашій нетерпимості вже стільки століть через кровопролиття я отримаю великі партійні поповнення. Продовжуйте у тому ж дусі. Компроміс, єдність, розуміння, взаємопідтримка, солідарність, взаємоповага, моральність, смиренність – це найбільші перепони моєї діяльності.
ВП: Наші розмови знов і знов підтверджують безупинний процес самознищення. Ви створили навколо себе цілі системи ілюзій і стали їх заручниками. І не важливо чи є причиною цього минулий біль, теперішнє благоденство, віра у вищі сили, байдужість чи промінь надії. Важливим є те, що незалежно від того чи ви реалістичний нещасний цинік, чи тимчасово затьмарений щастям, чи сповнений страху і бажання втечі, чи байдужий, ви створюєте основу для конфлікту, що наближує нас до Невідворотності.
ЕГО-Щ: І що ж тоді робити?
ВП: Невідворотність – незмінний принцип. Йому кожному з часом прийдеться підкоритись незалежно від типу світогляду, соціального стану, внеску у розвиток чи руйнування людства. Саме тому важливо усе, що кожен зробить до того, як проживе своє життя і використає свої можливості. Кожна наша думка і дія творять наше майбутнє і творитиме майбутнє після нас. Ніколи не можна стверджувати, що наші думки чи слова зникнуть у пустоті. Ніколи не можна стверджувати, що наші дії зникнуть у пустоті. Будь-які наші думки чи дії мають велике значення для людей навколо, бо вони впливають на їх думки, що є початком їх дій. Прийде час і ми зникнемо у пустоті. У цій пустоті зникне наше фізичне тіло і навіть якщо після цього зникнення всесвітній механізм не передбачає сансари чи реінкарнації, то після нашого фізичного тіла залишаться наші думки, що ми встигли написати чи сказати. Також залишаться наші вчинки, що стали віхами розвитку долі певної людини. У історії залишиться наш ментальний слід, що відображатиметься у пам'яті людей про нас і нашу життєдіяльність. Якщо ви і зараз вважаєте, що після вас насправді нічого не залишиться, то напевно час задуматись над продуктивністю ваших життів. Чи дійсно ви не створили нічого корисного? Чи дійсно ваш внесок у розвиток будь-чого навколо дорівнює нулеві? Невже ви і далі хочете бути пустотою? Щодня, щомісяця і щороку ви отримуєте шанси зробити свій внесок, виконати свою роль. То нехай вітер допоможе вам злетіти, нехай думка іскрою пролине у внутрішньому світі, нехай ви станете відправною точкою змін. Все у ваших руках!
П.С. А як же щодо «золотої середини»? Чому вона мовчала? Мовчала вона лише тому, що саме твердження про її існування було жартом. Ви дійсно повірили? Її на жаль не існує, оскільки, ми ніколи не знали і не будемо знати, що правильно, а що ні, бо щодо цього питання є стільки концепцій скільки є людей і висока вірогідність, що усі вони помиляються, а відповідь на питання «чому?» вже залежить від того, до якого типу егоїзму ви себе спрямували.
