11_13_2021_06_02_am_KWza4ss48KGo2PSWYU9CWOYSecgOWpV8zTtZjaWN.jpeg

Фото: Радіо Свобода

 

Про міграційний напад РФ-Білорусі на суверенітет ЄС

Білорусь-РФ на кордоні з Польщею влаштували не просто «міграційний шантаж і провокацію». Це відкритий набір міжнародних дій, що спрямований проти суверенітету Польщі та ЄС, цілісності їх кордонів. А тому реакцією на таке агресивне використання людей як геополітичної зброї має бути застосування нового пакету жорстких санкцій не тільки проти Білорусі, але й проти РФ. А Європа, особливо Німеччина, Угорщина та ін., нехай роблять висновки над своїми «дружбами-жуйками» та газовими договорняками з скаженими диктаторами, катами народів та цинічними агресорами Путіним-Лукашенком.

 

Про партійні плани Разумкова та широку антиЗеленську коаліцію

Дмитро Разумков починає розбудову власної партії з спроби розвалити монобільшість «Слуги народу» у парламенті. Саме так варто сприймати анонс створення міжфракційної групи «Розумна політика», де буде присутня ціла група нардепів з пропрезидентської партії, позафракційних та «Батьківщини». Як кажуть мова йде про людей самого Разумкова, а також Авакова, Богдана та Ахметова. Є «відступники» як виключена Буймістер, є Дмитрук, якого голова фракції «слуг» Арахамія назвав у переліку нардепів-антивакцинаторів. 

Сам Разумков та ЗМІ повідомляють, що у міжфракційному об'єднанні є 25 нардепів. Зрозуміло, що Разумков створює саме такого типу об'єднання замість окремої депутатської групи, бо страхує своїх союзників-списочників у парламенті від втрати депутатських мандатів. Мажоритарники такого ризику не мають. До цього часу, сам Разумков перебуває під ризиком втрати депутатського мандату, а тому тут ще будуть ймовірні «війни формальностей» та протидій.

Та політичні наслідки таких дій Разумкова на поверхні. Якщо Разумков «відколе» від СН понад 20 нардепів, то формально монобільшість збережеться, але реально її існування припиниться, голосів бракуватиме. А тому ціна залучення голосів інших депутатських груп За майбутнє та Довіра зросте, а, отже, збільшиться вплив на Офіс президента таких неприємних партнерів як Коломойський. Все це буде відбуватись на фоні кристалізації широкої антиЗеленської коаліції.

 

Створення Разумковим специфічного міжфракційного об'єднання та інтерв'ю Авакова на каналі Ахметова – передвісники великих проблем не лише для монобільшості «Слуги народу», але й для Зеленського та його Офісу.

Зараз відбувається кристалізація широкої антиЗеленської коаліції, в якій зараз ситуативно «тусуються» олігархи Ахметов, Порошенко, Медведчук, а у своєму гучному інтерв'ю «ахметівському каналу» Аваков чітко позначив ким окрім Разумкова та Богдана може бути представлена ця коаліція, зокрема, Яценюком, Гройсманом, Тимошенко, Смешком, Ляшком і багатьма іншими. Для Зеленського і Офісу президента починаються дуже важкі часи з спротивом олігархів, бо навіть зміни настрою найбатшого олігарха Ахметова достатньо для катаклізму.

Було очевидно, що нарощення реальних конституційних повноважень, зачистка фігур як Аваков, Разумков та інших, а також збільшення тиску через закон про олігархів та інші інструменти не залишаться без відповіді. Послаблення електоральних позицій президента та наближення різних виборчих кампаній лише посилюють ці процеси. А поглиблення криз довкола коронавірусу, економіки та енергетики створюють для вдалого спротиву сприятливі умови. Тому оформлюється рух щодо політичної зупинки Зеленського, його повернення у політичні та правові рамки з перспективою на обмеження повноважень та впливу через тиск у парламенті, на вулиці, у медіа, у головах членів команди. І це не враховуючи зовнішніх викликів, нових рухів військ РФ довкола України.

Ми вже бачимо, що навіть щоб виграти два мандати на довиборах у ВРУ доводиться вдаватись до екстраординарних кроків, до прикладу, залучати особисто президента до розміну посади голови ОДА на мандат на Херсонщині чи вступати у не дуже приємні та складні домовленості з місцевими елітами як на Черкащині чи у Харкові. Не менш складно пройшли ротації у Кабміні, який «колихають» корупційні скандали та міжкланові війни на фоні відсутності стратегії, дефіциту кадрів та небажання людей йти на звільнені посади. Тому доводиться брати «своїх» з необхідним рівнем лояльності, як Резніков і Верещук, і ставити їх виключно під завдання політичного піару, а не реформ. Якщо вони усі не змінять підхід, не почнуть приймати реальні рішення замість виключно піарних, не згадають власної передвиборчої програми, то гарна соціологія поступово зникне як і сподівання на другий президентський термін.

 

Про підозру за середній палець

Лерос показав Зеленському фак, а в Зеленського карною справою за це вирішили показати ще більший фак президентському рейтингу.

 

Про псевдопродаж телеканалів екс-президентом

Петро Порошенко передав «5 канал» та «Прямий» під незалежне управління «Європейською солідарністю Петра Порошенка». Сліпий траст, серія 2. В Медведчука була аналогічна схема і редакційна політика там не змінилась.

 

Про так званих «лідерів» антивакцинаторського руху в Україні

Так звані «лідери» антивакцинаторського руху в Україні продовжують виявлятись аферистами, що заробляють на поширення фейків гроші. Або підроблювачами медичних документів. Або прихильниками проросійських поглядів чи політиків як Шарій. Або нардепами-представниками різних партій, які на дезінформації про пандемію заробляють криваві політичні бали.

Тому дуже добре, що таких людей заслужено звільняють з медичних установ, тимчасово відстороняють від роботи в держорганах, що в проросійських елементів відбуваються обшуки, що системна брехливо-антивакцинаторська єресь отримує відповідь зверненнями до силових органів. Тепер ще потрібно запровадити Covid-амністію, яка буде передбачати, що особа буде звільнена від відповідальності за підроблений сертифікат, якщо вона добровільно зізнається, пройде вакцинацію і здасть усіх учасників схеми з підробки її сертифікату, включно з посередниками, лікарями та лабораторіями/турфірмами.

 

Про заклик президента Зеленського щодо вакцинації

Нарешті президент України Зеленський вже у новій хвилі пандемії так акцентовано і прямо закликав українців вакцинуватись. «Що об'єднує сьогодні 93% захворілих на ковід в Україні? Усі вони – не вакциновані. Що об'єднувало учора більшість померлих від ковіду в Україні? Усі вони були невакциновані. Скільки людей у Європі зробили два щеплення? 65%. Скільки людей в Україні не зробили жодного? 65% населення». Ця частина звернення вдарить по його рейтингу, але можливо хоч когось переконає і збереже життя.

На цьому тижні ми продовжуємо «споживати» наслідки поширення у суспільстві антивакцинаторських фейків. Новий рекорд щоденної смертності у 833 українці. У певні дні Україна виходила на другу позицію за смертністю у світі, навіть випереджаючи США. Загалом вже майже 75 тисяч померлих в нашій країні. У окремі дні кількість щоденних заражень сягала майже 25 тисяч. У Франківську реанімації для хворих на Covid-19 на 100% забиті пацієнтами. У Києві черги не лише в лікарні, а й у крематорій. На цьому фоні не дивно, що ЄС виключив Україну з «зеленого Covid-списку» для туристичних подорожей. Згідно заяв МОЗ і НАНУ ми виходимо на пік пандемії і маю надію, що карантинні обмеження в частині сертифікатів, відсторонень, виявлення підробок полегшать ситуацію.

 

Про ще один епізод синдрому Магучіх

Синдром Магучіх ще відомий як потенційне колаборанство. Але не завжди причинами таких позицій є затята проросійськість. З інтерв'ю чемпіона з фрістайлу Абраменка стає зрозуміло, що він просто не володіє навіть базовими знаннями про ситуацію в Україні, банально не усвідомлює ключові події останніх років, мало знає про міждержавні стосунки, війни, а інформацію отримує через невідомі Youtube канали, тобто в нього повністю відсутня будь-яка інформаційна гігієна і знання для хоч якихось адекватних найзагальніших висновків. Тому потрібно приймати закон про колаборантів і в таких випадках призначати за рішенням суду в якості санкції короткий курс історії України з особливим акцентом на події агресії РФ, окупації Криму та курс з медіаграмотності.