Людина деколи буває ходить краєм
Людина інколи сама себе з«їдає
Людина постає замерзлим Каєм
Людина з себе серце й душу вириває
Людей багато скоїло фатальні вчинки
В таких подій були останні краплі
Ніхто не знав якими були ті сльозинки
Не завжди це були на публіку спектаклі
Ми звикли бачити дистанції як норму
Ми звикли жити в паузах і перервах
Та хтось потоне у період шторму
Та хтось життя позбудеться на нервах
Важливо не ігнорувати зовнішні сигнали
Важливо бачити людей між строк
Не переключати як непотріб їх канали
Щоб не пропустити порятунку їх дзвінок
Людині деколи буває мало треба
Щоб хтось послухав у важкий момент
Щоб вчасно хтось побачив де потреба
Щоб вчасно хтось навів важливий аргумент
Людину може лікувати слово і розмова
Людину може лікувати геть проста увага
Людину може врятувати зустріч випадкова
Людину може врятувати тимчасова рівновага
Ігнорування може стати кулею з заліза
Мовчання драмою життєвого кінця
Дистанція в розмові як перемога біса
Прощання у житті як подорож сліпця
Важливо перевести їх у видимий режим
Важливо їх потрібність їм донести
Важливо перекрити їдкий дим
Важливо їх в контекст життя завести
Важливо відшукати разом новий сенс
Важливо перспективу змайструвати
У стилі „не один ти“ розпочати денс
У стилі „ти потрібен“ щиро вальсувати
