Енциклопедія життя та людяності: «Дерево життя Т. Маліка

Перш ніж почати роздумувати над геніальним ланцюжком думок режисера Терренса Маліка про Всесвіт від її створення, життя від її зародження довжиною у фільм. Хочеться порадити подивитися фільм мінімум 2 рази, почати складати свої міркування після тривалого обмірковування всіх деталей.

Фільм, який відразу дивує опрацьованістю кожної деталі. Зберігає глибокий сенс. Вражає підбором музики Хенріка Гурецького, Пола Гудвіна, Збігнева Прайснера, що захоплює душу. Звичайно ж грою акторів Бреда Пітта, Шона Пенна і Джессіки Честейн, грою дитячих кадрів, зйомок природних, космічних явищ та ланфшафтів.

Цього списку було б достатньо для якісного фільму, але, на мою думку, цей фільм претендує на потрапляння до списку найкращих за всю історію кінематографії.

Фільм знятий таким чином, що весь фактичний та ідейний комплект фільму нашарований під будь-який рівень сприйняття, що означає, що кожна людина сприйме фільм на рівні свого сприйняття, розвитку, кожен побачить щось своє, але кожне це своє буде важливим.

Цей фільм про три основні християнські цінності: любов, сім'ю та красу. Любов не як елементарне явище в міжіндивідуальних відносинах, а як принцип Всесвіту; сім'ю не як ідеалістичну ілюзію для поколінь, а відповідальність за формування особистостей, за вибір шляху; красу не механістичну, а проникаючу в суть, глибоку, освітлюючу кожну квітку чи струмок.

Це фільм про два шляхи: егоїзму, який тішить лише себе, та благодаті, тобто доброти, моральності, людяності, смирення.

Це фільм про особливе бачення систем відносин Бог-людина та людина-Бог, про страждання та спокій. Про те, що вірити можна навіть після того, коли Бог відвернувся. Про те, що страждання деколи є стимул для розвитку, наслання мух на рану, яку готують вилікувати.

Цей фільм розповідає історію від створення Всесвіту, розширення Всесвіту, зародження та еволюції життя до наших днів, до його культового витвору — людини.

 

Глобальна взаємозалежність необхідності: «Інтерстеллар» К. Нолана

Першу частину фільму він справді не вражає і можна фіксувати певні проблеми. З грою акторів, сценарієм. Але все змінює друга частина.

Фільм не тільки дуже грамотний з точки зору науки, а ще й подає надскладні матерії доступно. 

Цей фільм про усі основні проблеми буття людства і людини. І взагалі буття як фізичного явища. Це вияв на той момент мейнстрімних досліджень у науці і в ньому присутнє усвідомлення наскільки революційно це змінює (має змінювати) картину сприйняття світу навколо.

Ми зараз живемо у період персонального, колективного егоїзму. Саме він і знищує нашу планету. Космос — єдине місце, де наша планета видається іншою, де ми виглядаємо нерозрізненими. Є нові виклики і постає питання виживання. Це реальність. І є дилема виживання особистості напротивагу виживанню людства як виду. І це інша філософія. Це універсалізм, це космополітизм, це глобалізм. Це про людей як вид. І вироки виду.

А ще тут питання часу. Його відносності. Минулого. Його реальності. Взаємозалежності просторів і часів. Голів та сердець. Це про концепт єдності людства як глобальної взаємозалежності необхідності. А також масштаб космосу — це відносність нашого мислення, наших думок, дій і слів. Це повість про нове людство. Необхідне і утопічне, що побороло свою природу і вистраждало нову якість. Це фільм про еволюційне призначення людства. У пристосуванні до навколишнього середовища. В глобальному сенсі він про суть науки і пізнання, про цінності, про все. Цей фільм є гучною глобальною заявою.