Прийшов у світ я з звичної родини
Як розкіш, так і дефіцит не були в нормі
Дитинство — то був складний період України
Де щоб прожити потрібно було погребти у штормі
Та все змінила світла батька голова
Він увійшов у всесвіт бізнесів стрімких
Місцями тут ключовими були лиш слова
Тут цінували розум й креатив цупких
Одразу книги та тварини стали ближчі за людей
Я пропустив садок як сходинку в суспільстві
Одразу всі близькі почали жити лиш за спиною ідей
Назавжди так я поселився у самотнім товаристві
З енциклопедій, не з чуток я пізнавав цей світ
В собак, котів і голубів навчався певних рис
У дідуся я перейняв, що вмістить заповіт
І що потрібно, щоби до людяності мати хист
Батьки створили надтурботливий комфорт
Дідусь з бабусею заклали світоглядний базис
Не пояснив ніхто, що це життя не є курорт
Що за реальність можна сприйняти оазис
У школу поступив я диким і асоціальним
Не був таким як всі багато в чому
Хотів у всьому бути я розумним і моральним
Не знав, що всім цим викличу надагресивну втому
Заучка з зайвою вагою — для булінгу це ідеальна жертва
Ще й тим приречений, що в спілкуванні ізольований від всіх
Для більшості жорстоких і малих ти вже тоді істота мертва
Не бити в цьому випадку для них — це сміх і гріх
Шість років булінгу ніколи не забути
Фізичні і словесні побиття коли буденність
І заборона разом з усіма в усьому бути
Тоді у натовпі стаєш ти зайва безіменність
Позбавлений любовних й дружніх благ
Самотній в розумі і доброті
Притиснутим й ураженим покинув я шкільний гулаг
Та встиг для менших бути своєрідним батьком в щедроті
Не раз пробігла поруч смерть в ці роки
Близьких не стало внаслідок хвороб та самогубства
І з тими хто поїхав за кордон тут розійшлись потоки
Поїли нерви ті, хто за кордоном ледь не сів через відмову від батьківства
В цей час ще встиг у ролі буфера постати
В гучних активних сварках бути ... ...
І біль ... ... ледь не пізнати
Навчився настрої читати між рядків
У ВНЗ прийшов я дивним, але з позитивом
Закритим і вразливим був не просто так
Боявся сильно, що знов постану колективним рецидивом
І знову відчуватиму від болю й нелюбові смак
В костюми вдівшись не пройшов усіх на гідність тестів
У ГО та у навчанні деколи бував жорстоким
Одного дня настала мить для внутрішніх протестів
І після них нарешті став я більш глибоким
Втрачав я друзів та любові через різне
Архаїка, невпевненість й аб'юз тут панували
І зради, побрехеньки й помилки тут формували слізне
А смерті, невзаємність та відмови мене кінцево зруйнували
Ставали ворогами далі час та відстань
І погляди на різні речі формували дальні острови
Шукав у різному я гавань й пристань
Зловив же ДТП й травмованим відтінком став в трави
З'явився песик, що міг би другом стати
Хвороба голови його змінила теплий план
Потрапив так я в своєрідні грати
У вірності та боргу відчуття капкан
Забрав роки життя й доходи Ковід
Ускладнив шанси для кар'єрних звершень
Та шлюб привів в життя я на обід
З надіями, що буде низка внутрішніх полегшень
До колективу я з щирим та відкритим серцем
Стандарти щедрості та самопожертви подавав
Та тимчасово був у цьому я зручним озерцем
Дарма свою я душу й розум систематично роздавав?
Війна ж добила залишки і розвитку, і шлюбу
Страхи, самотність й тлін усе заполонили
Нагадував я збоку марну та прозору згубу
Як організм, що випадково встав з могили
...
...
...
...
На жаль, непотребом все знову стало швидко
І місце в смітнику чомусь таким вже звичним
Від себе і життя вже стало гидко
Нарешті став назавжди я метафізичним
