По-перше, більшість напрацьованих політичних відносин РФ з ЄС майже зруйновано, у всіх політичних еліт Європи остаточно «відкрились очі». У ЄС максимальний рівень консолідації щодо антиросійських дій за багато років. Також за багато років найвищий рівень консолідації між ЄС та США, між ЄС і НАТО, які швидко долають багато прірв, зокрема, у військовій та енергетичній сферах. Німеччина, Франція чи Угорщина ще «мутять воду»", але не так активно.
По-друге, токсичність Путіна та РФ максимальна, адже весь світ бачить не лише варварські бомбардування, але й неадекватні погрози ядерною зброєю, а також атомним об'єктам. Ганьба за усі російські злочини супроводжуватиме РФ та її народ десятиліттями. Наслідком війни є не лише масштабні та історично рекордні санкції, але й ізоляція, розрив політичних, комерційних, культурних, спортивних та інших зв'язків. Також помітне дистанціювання багатьох нейтральних чи лояльних до РФ держав, особливо на Генеральній Асамблеї ООН, щоб не асоціаціюватись з звірствами. Навіть Китай стриманий у оцінках, а Венесуела, Іран та інші на порозі прийняття дуже привабливих економічних пропозицій.
По-третє, економіка Росії не тільки втратила потенціал до зростання та розвитку, але й має чудові шанси на дуже відчутні падіння та дефолт у найближчі місяці. Росіяни швидко позбуваються усіх цивілізованих сервісів та товарів, повертаються до совка і поруч з тим їм бракує розуму, щоб визначити, що у цьому винен Путін. Поруч з тим, Путін використав війну для перетворення РФ на неоСРСР сталінського типу, де тотальним є владний контроль, опозиційні політики та ЗМІ пішли у минуле, а вільний Інтернет в сенсі інформації майже недоступний. РФ своїми діями також зруйнувала міф про могутність власної армії, що поглиблює загрози безпеці РФ зі сторони багатьох сусідів з територіальними до неї претензіями. Окрім того, у ході кампанії Путін вже втратив значну частину елітних військ, багато ракет та військової техніки. При цьому, російська міжнародна пропагандистська інфраструктура знищена. Все це не скасовує, а загостроє ризики невдоволення еліт та можливості зради оточення. При цьому, "зазомбоване" телевізором населення РФ у більшості безнадійне.
По-четверте, українська економіка та інфраструктура отримали шалені удари і потребують мільярдів $ від Заходу, трагічні втрати серед військових та цивільних, багато людей переселились за кордон чи у інші регіони. Деякі з міст тимчасово окуповані, але головні стратегічні міста вистояли, а політично-воєнне командування сильне та стабільне. Якщо ж оцінювати "вимоги Путіна", то в Україні стало значно більше якісної зброї, аніж було до війни, а кількість Захисників зросла на сотні тисяч. Рівень патріотизму, консолідації суспільства та антиросійських настроїв рекордні за весь період незалежності, проросійські настрої в Україні рекордно низькі, а мешканці російськомовних міст з прапорами України протестують проти російських окупантів. Поруч з тим, проросійські сили в країні залишаються і тимчасово маскуються за патріотизмом. Дистанція між Україною і ЄС дуже швидко скорочується, з НАТО цей процес йде повільніше. Рівень міжнародної військової, політичної та фінансової підтримки України рекордні за історію не лише нашої держави, але й є неймовірним у масштабах світу.
