Років двадцять тому був в Ірландії. Недалеко від Дубліна є дуже красивий парк на березі океану. Прогулюючись по ньому, зайшов в невеликий, але симпатичний і окремо стоячий прямо на пагорбі будинок, який виявився державним і належав уряду країни і де інколи проводять екскурсії . Йдучи цим будинком запитав у гіда, а що це за ліхтар горить вдень у вікні, яке дивиться на захід у відкритий океан.
Відповідь запам'яталась назавжди. Історія така. В 90-ті роки минулого століття в Ірландії вирувала економічна криза. До 30% працездатного і молодого населення покинули країну і як правило виїхали до США. З початком економічного відродження Ірландії, яке інколи називають «кельтським тигром», держава почала програму повернення ірландців додому. І от одним із таких символічних заходів стало запалення цього ліхтаря — свого роду маяка, який є у цій кімнаті і вікна якої виходили на Америку. Він горів вдень і вночі, вказуючи шлях ірландцям додому...
І вони з часом почали повертатися і зараз це одна з успішніших країн.
Так, Україна сьогодні знаходиться в аналогічній ситуації і молоді українці масово її покидають. В якійсь мірі їх можливо зрозуміти — не кращі часи зараз переживаємо. Більш того, наші сусідні країни всіляко сприяють виїзду українців до себе.
Але, в той же час, ті ж країни вже розгортають програми щодо повернення своїх трудових мігрантів додому. Цікаві дані побачив в останньому звіті Національного банку України. Так, в тій же Польщі впроваджується програма POWROTY, яка допомагає знайти роботу, житло для тих поляків, які повернулися додому. У Румунії можуть безкоштовно дати освіту і допомогти працевлаштувати тим , хто повернувся. Та ж Латвія передбачила вакансії в державному секторі для свої співвітчизників , які повернулися.
Я переконаний, що ситуація в нашій країні покращиться. І паростки цього покращення, хоч слабкі але є, і головне, є надія і вона небезпідставна.
Але виникає інше питання, а хто буде працювати в Україні і хто буде забезпечувати це зростання і підняття нашої економіки?
У своїх розмовах з друзями і очільниками різних державних установ неодноразово говорив про проблему щодо повернення українців додому.
Переконаний, що без такої національної, спеціальної — називайте їі як завгодно, програми — ми своїх громадян додому не повернемо ...
Думаю настав час і у нас запалити цей ліхтар чи маяк, щоб наші земляки бачили дорогу до України і знали, що вона їх чекає!
