«...Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!...»
[Тарас Григорович Шевченко, «Кавказ»]
 
«...Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте...»
[Тарас Григорович Шевченко, «Заповіт»]
 
«...Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люди,
Роблять лихо з вами...»
[Тарас Григорович Шевченко, «Катерина»]
 
* * *
Своєю творчістю Тарас Шевченко консолідував як розрізнені мотиви української народної творчості, так і літературні праці своїх попередників (як-то, наприклад, Котляревського чи Основ'яненка). Але найбільше досягнення Тараса Григоровича полягає в його вмінні перенсти крізь століття найбільш важливі аспекти існування українців того часу. Так, зі сторінок «Кобзаря» на нас виливається сум козацтва, що втратило свою державність; ми стаємо свідками розпачу чорнобрової Катерини, яка на свою біду кохалась з москалем; ми бачимо, як Дніпро несе «з України у синєє море кров ворожу»...
«Кобзар» став свого роду біблією українства в сенсі розуміння менталітету та паттернів поведінки українців як історико-культурної спільноти.
Творчий доробок Шевченка надихав не одне покоління українців на боротьбу проти поневолення та національного самозабуття — і за це українці шанують та люблять свого Пророка.
Але якщо громадяни України хочуть вирватися з порочного кола політичних поневірянь та паттерну «стихійного повстання» (описаних Тарасом Григоровичем у «Гайдамаках», «До Основ'яненка», «Суботові» та інших безсмертних творах), вони мають зробити крок назустріч усвідомленій розбудові Держави, незалежність та суверенітет якої оплачується кров'ю найкращих синів та доньок Українства.
Якщо сьогодні не зробити висновки з історичних поневірянь попередніх поколінь, які не змогли згуртувалися перед звірячим обличчям московитських загарбників, то наступного шансу на оформлення остаточного розриву з цим цивілізаційно чужим утворенням доведеться чекати ще декілька поколінь (і це в кращому випадку).
 
P.S.: Якби москалі читали Шевченка, то знали б, що найгірший спосіб здобути владу над українцями — це піти на них відкритою війною та/або погрожувати українським жінкам та дітям.
Так, на превеликий жаль, українців можна приспати соціально-політично, їх можна підкупити чи задурити голову — і ця негативна риса українців чорною ниткою пронизує твори Кобзаря.
АЛЕ!!!
В той же час нетерпимість українців до несправедливості, їх завзятість у прагненні захистити своїх близьких, стає тим камінчиком, який спричиняє камнепад, що шаленим потоком зносить ворогів України: про це писав Шевченко (згадайте хоча б Ярему з «Гайдамаків») — і це побачив весь світ у 21-у столітті...
 
[Посилання на першоджерело ілюстрації]
 
* * *

Якщо Ви бажаєте підтримати мою роботу — підписуйтеся на це блог, поширюйте посилання на цей та інші мої дописи у своїх соціальних мережах, групах та каналах.

Але найважливіше — це підтримка Сил Оборони України. Тому запрошую Вас скористатися наступними посиланнями на перевірені волонтерські організаціїї, де Ви зможете знайти всю необхідну інформацію про те, як допомогти Українському Війську (або ж допомагайте адресно тим, кого Ви знаєте):

СЛАВА УКРАЇНІ!