На тлі принципової та дієвої підтримки України Великобританією мені захотілось написати про творчість британця з великої літери — видатного нейрохірурга Генрі Марша.
Нещодавно на сайті Української Правди вийшла його стаття присвячена війні в Україні. Генрі Марш — великий друг України та просто людина з великим серцем. Ось уже тридцять років він в хорошому тісно пов'язаний з нашою країною, яку, як він сам признається, любить як свою Батьківщину, Велику Британію. Його безкорисна допомога українським пацієнтам, особливо тим найменшим, не може не зворушувати. В моїй домашній бібліотеці знаходяться дві книги мемуарів, спогадів, роздумів, авторства цієї непересічної особистості: «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» і «Ні сонце, ані смерть. Зі щоденника нейрохірурга», які, на мій погляд, будуть пізнавальними та цікавими для читачів не лише з медичним бекґраундом. На сторінках книг Генрі Марша поступово розкривається багатогранність таланту автора, його цілеспрямованість та велике бажання допомогти через сумлінне виконання своїх професійних обов'язків. Можливо, певні викривальні та іронічні рефлексії про українські реалії 90-х виявляться прикрими для усвідомлення українському читачеві, зокрема про корупцію, стан тогочасної української медицини, відносини між членами професійної медичної спільноти, ототожнення рівня розвитку деяких аспектів суспільного життя України і Непалу, але відвертість та бажання оповісти неприховану правду, вірю, знайдуть свій відгук в душі вдумливого читача. Тим паче, що автор висвітлює і свою роботу та професійний розвиток без пафосу та прикрас під кутом самокритики та чесності. Чого варта одна його фраза, яку можна інтерполювати і на інші сфери людської життєдіяльності: «Одна з гірких нейрохірургічних істин: ти можеш мати добрі результати, виконуючи складні операції, тільки якщо багато практикуєш, а це означає, що ти робитимеш купу помилок, залишаючи за собою шлейф скалічених пацієнтів». Хоча з пізнішої книги мемуарів зримо, що в старшому віці Генрі Марша дещо долає втомленість життям та певне розчарування, переможними у нього все ж таки залишаються дія, вміння, та висока мета, які, незважаючи на падіння і усвідомлені помилки, дозволяють піднятись і рости далі, наповнюючи будівельним матеріалом життєву місію, яка у кожної людини є своя. На прикладі Генрі Марша, думаю, можна стверджувати, що однією з властивостей хорошого автора може бути гранична чесність із самим собою та читачем.
Посилання на статтю Генрі Марша:
