Споглядаючи періодичні спроби американської розвідки проникнути в голову до кривавого м'ясника путіна, в моїй голові виникла одна фантазія щодо цього фюрера постмодерної епохи, якою я радо з вами поділюся.
Так от, уявіть собі, що путін дійсно збожеволів. Потьмарення розуму у нього відбулося на фоні нав'язливих ідей щодо українського націоналізму.
Зібрав він якось свій радбез, чи то раду мракобісся, і рече: «Слава Україні!» Мало хто тоді в притлумленому світлі кабінету помітив, що на фоні темного ділового костюму путіна виділялась краватка у синьо-жовту смужку. Присутні зашаруділи паперами, зачовгали стільцями, та загалом вдали, що нічого не почули. Наступний ексцес стався при промові на Красній площі, де зібрався величезний натовп на підтримку чергового починання вождя, прикликаний примножувати велич імперії. Путін у властивій йому манері, вдягнутий в куртку від Лора Піано, з червоно-чорною пов'язкою вище ліктя, бадьоро промовив у мікрофон: «Батько наш Бандера — Україна мати». Гул у натовпі стих. Хтось спромігся на здавлений сміх, інший пробубонів: «А как же рассия!» Апофеозом дійства став виступ путіна в прямому ефірі на всіх російських федеральних каналах. До виступу довго готувались — це мав бути сюрприз. Сценаристом і режисером виступу став, хто б ви думали — сам путін. В день Ч найважливішу людину росії було не впізнати. Камера крупним планом наїхала на чоловічка вдягнутого в традиційну українську вишиванку та яскраво-червоні шаровари. На голові у нього красувався масний оселедець, а обличчя прикрашали справжнісінькі козацькі вуса, які він за кожної нагоди намагався хвацько підкрутити. З якого театру ці майстерно припасовані реквізити йому поставили, можна тільки здогадуватись. Та найдивніше в тому всьому було те, що коли путін відкрив рота, то з його вуст в напрямку багатомільйонної авдиторії по той бік екрану прозвучав гімн України. А після слів «згинуть наші вороженьки як роса на сонці» ніхто вже не зміг стримати шаленства безумного генія.
Як завершилась ця історія, залишаю дофантазовувати читачу. Хоча сам волію, щоб останнє, що побачив би цей кат у цьому світі була рука Українського Націоналіста.
