Можливо прямо зараз в якомусь прифронтовому місті, чи селі його мешканці виходять без зброї зупинити колону російських військових. Починається гра нервів. Нерви напружені навіть в тих, кому пощастило бути лише глядачем героїзму українського народу.
В такій ситуації, щось радити тому хто виходить без зброї супроти ворога доволі лицемірно. Але я все таки дозволю собі порадити поговорити з російськими солдатами про Чечню. Хочеться сподіватися, що ця стаття стане в нагоді і нашим інтернет-воїнам, які протистоять інформаційній агресії з клавіатурою в руках. І все ж нам час згадати Чечню.
В 1999р. Росія здригнулась від вибухів житлових будинків. Атмосфера страху і невизначеності дозволила укріпитись в Кремлі бувшому помічнику Суркова Володимиру Путіну. Винними у вибухах будинків оголосили чеченців, які тоді намагалися вибороти свою незалежність. Але ті, хто не поспішав вірити телевізору, розгледіли у вибухах руку ФСБ, яка в такий кривавий спосіб ліпила із Путіна образ рятівника Росії
Атмосфера ненависті на російському телебаченні досягала такого рівня, що в ефірі лунали слова про те, що всіх чеченців треба вбити. Путін, добре відчуваючи настрої росіян, обіцяв мочити терористів в туалеті. А на справі дозволив Рамзану Кадирову, який хизувався, що свого першого росіянина вбив в 16 років, зосередити в своїх руках всю владу в Чечні і навіть присвоїв тому звання Героя Росії. По суті Чечня стала незалежною республікою у складі Росії (або єдиним суб'єктом федерації, яка надавала сенс цій назві). Чеченська діаспора в інших регіонах Росії перетворилась із біженців на силу, яка поставила себе так, що на російському телебаченні вже й мови не могло бути про слова «вбити всіх чеченців». Зникли і серіали в яких силовики рятували росіян від чеченських терористів. Стали забувати і траурні дати – захоплення заручників на мюзиклі «Норд-Ост» в 2002р. і школи в Беслані в 2004р.
Але в контексті сьогоднішніх подій, для нас становлять інтерес судові процеси над військовими, які воювали в Чечні. Цим судовим процесам передували масові воєнні злочини на яких генерали робили собі кар'єру. Сумновідомою стала різанина в Самашки в 1995р. і масове вбивство в Нових Алдах в 2000р. Безкарність за ці воєнні злочини розбещувала керівників і їх підлеглих. Тому коли Росія вирішила змінити свій імідж на більш цивілізований це стало шоком для силовиків. Шоком і вироком!
Те за що вчора нагороджували, раптом стало військовим злочином. Закон став працювати на користь жертви, а не вбивці. «Зрада! Нас зливають!» Певно так відчував себе старший лейтенант міліції Лапін, який в 2001 р. незаконно затримав і допитував із застосуванням сили жителя Грозного. Після допиту затриманий пропав без вісти. Через два роки Лапін представ перед судом. Процес який тривав чотири роки закінчився вироком в 10,5 років. Кримінальну справу було порушено і проти командирів Лапіна, але ті подались в біга, лише в 2016р. їх амністували до 70ої річниці Перемоги.
В 2002р. група спецназу під командуванням Едуарда Ульмана вбила шістьох мирних жителів Чечні за наказом командування. Ульмана двічі судили і обидва рази виправдали. Однак невдоволення в Чечні не дало закрити справу. Четвертий суд визнав Ульмана винним, але він на процес не явився і був засуджений заочно до 14 років позбавлення волі. Двоє його підлеглих були також засуджені заочно до 11 і 12 років. Ще одного спецпризначенця засудили до 9 років. За однією з версій Ульман не втік, а був викрадений і страчений чеченцями.
В 2003р. було порушено кримінальну справу проти двох офіцерів МВД за підозрою у вбивстві трьох мирних жителів Чечні. Важко сказати, чи мали міліціонери Аракчеєв і Худяков якесь відношення до цього вбивства. В нашій історії головне те, що суд двічі їх виправдовував, але виправдальні вироки скасовувались двічі. Не без втручання Рамзана Кадирова відбувся третій суд, який засудив Аракчеєва до 15 років позбавлення волі, а Худякова до 17. Худяков на оголошення вироку не з'явився і був оголошений в розшук. А Аракчеєв лише в 2015р. добився виправдального вироку з компенсацією, яку скоротили до 200 тисяч рублів.
Найбільш резонансною стала справа уродженця Харцизька полковника Буданова, який був в 2000р. арештований за викрадення, зґвалтування і вбивство вісімнадцятирічної Ельзи Кунгаєвої. В 2003р. його засудили до 10 років позбавлення волі. Разом з волею Буданова позбавили військового звання і ордена Мужності. Наступного року Буданов подав прохання про помилування, але Рамзан Кадиров заявив, що якщо його помилують, то чеченці знайдуть спосіб добитися справедливості і Буданов відмовився від прохання. В 2009р Буданов вийшов на волю за умовно-достроковим. Через два роки він був застрілений. Його вбивця став героєм чеченського народу. Суперечлива постать Буданова стало легендою серед російських військових і націоналістів. Йому навіть присвячували вірші і пісні, в тому числі Дмитро Биков і Михайло Єфремов у рамках проекту «Громадянин поет». https://www.youtube.com/watch?v=MjqvIYnlNjs
Правозахисники наполягають, що подібних вироків мало бути тисячі. Але російській владі головне було дати зрозуміти своїм безслівним виконавцям, що в них новий союзник – Чечня і новий герой – Рамзан Кадиров. Рупори ненависті було вирішено перенаправити на Україну, яка з 2004р. дала зрозуміти, що вона поділяє російську ностальгію за радянським минулим. І російські військові покірно це прийняли. Тепер настав час розплати.
Пишучи цю стаття, здогадуюсь, що доводити росіянам, що на їх руках кров цивільного населення безглуздо. «А звідки у вас ця траєкторія? А покажіть документ, того хто стріляв? А де штамп? А де підпис? А доведіть, що то не фото-шоп…» Насправді доводити і сперечатись марно, бо телевізор наказав пишатися, що російська армія вирішила провести військову операцію без використання зброї проти цивільного населення. Інформація про жертви серед цивільного населення розбивається об залізобетонне – «Ви самі себе обстрілюєте!»
А в реальності використання зброї проти цивільного населення, як свідчать справи проти учасників чеченської війни, це злочин навіть за російськими законами (не говорячи вже про міжнародні конвенції). Просто російська пропаганда вдає, що жертв немає, а озвучена по телебаченню брехня якась особлива російська доктрина. Та на ділі, це все одно, що ми з вами стали пишатися, що ми не канібали.
Post Scriptum. Коли я дописував статтю, з'явилось повідомлення, що росіяни розвернули «Гради» в сторону власного кордону і готові відкрити вогонь для виправдання запровадження воєнного стану. Отже, Путін прийшов в Росію на руїнах підірваних будинків ФСБ і з руїнами і залишить.
