«ХЛОПЧИК-УКРОПЧИК» – ОБ'ЯВЛЕННЯ МОГО СЕРЦЯ
Добридень, допитливі хлопчаки-соколята і зіроньки-дівчатка! Вітаю і вас, татусі та матусі жвавої малечі! Доброго дня бажаю і вам, дідусі та бабусі! Як казали у Запорозькому Коші: шануймося ладом, люди хороші!
Дуже щасливий появі на світ Божий моєї нової книги, казки «Хлопчик-Укропчик».
Частенько мене питають: де казкарі беруть сюжети для свої казки. Я завжди відповідав: з життя!
Драматичні події останніх трьох років, коли в Україну увірвався підступний і жорстокий ворог, відчуті і пережиті серцем патріота, подарували мені Хлопчика-Укропчика і всіх персонажів казки, і сам сюжет.
Хлопчик-Укропчик прийшов дуже вчасно для мене особисто, для моїх рідних і друзів, вірю, що й для цілої Батьківщини. «Вік живи – вік учись» – повчає народне прислів'я. Життя вчить кожну свідому людину, кожного з нас головному: як-то важливо цінувати тепло родинного кола, берегти злагоду, нести у світ дружність – цеглинку для добробуту громади. А коли виникає потреба, – розумом своїм, силою духа свого ставати на захист всього того, що для тебе є дорогим і священним.
Теплим словом хочу згадати засновників соціального конкурсу «Ми – це місто», які повірили у проект і надали грант, щоб «Хлопчик-Укропчик» прийшов книгою й виставою до запорізьких дітей з інтернатів і спеціалізованих дитячих закладів.
Мій уклін і дяка друзям із центру мистецтв АРТ-простір, які радо зголосилися опікуватися долею «Хлопчика-Укропчика».
У серці своїм несу любов і повагу до художника з Маріуполя пана Євгена Сенсуаліса, котрий талановито явив нашим очам Хлопчика-Укропчика, його побратима горобчика Чубрика і всіх-всіх героїв казки.
Їй-бо, добра і вчасна казка пришла у наш український мистецький світ. Кажу, як відчуваю, бо ніколи не був хвальком. Тож бажаю довгої щасливої мандрівки «Хлопчику-Укропчику»! Хай казка приносить радість і світлі роздуми кожній цікавій душі! Для казкаря це буде найбільша віддяка.
З любов'ю і повагою
Старанний садівник сердечного саду
Олександр Виженко (Санько Сито)
