Нещодавно з'явилася інформація, що в російського впк виникли проблеми з виробництвом зенітних ракетних комплексів. Зокрема системи «БУК». Це пов'язують з нестачею імпортних комплектуючих через санкції, введені проти рф за напад на Україну. Саме ВПК рф є однією з основних мішеней для західних санкцій крім фінансової системи країни.

Можна по різному ставитися до серйозності запроваджених санкцій, але розуміти як вони працюють варто. Тут я тезово викладу погляд на наслідки санкцій проти рф від фахівців американського Центру Вілсона. Не те, щоб я сприймав це за чисту монету, але погляд цікавий. Без політики, військової тактики та гіпотез про майбутнє теж не обійдеться.

- санкції, запроваджені 2014 року ускладнили для рф розробку сучасної зброї. Санкції 2022 розірвуть лінії комунікацій та технологічні ланцюги. Це має підірвати її військову міць. Точніше потенціал її посилання шляхом насичення озброєнням навіть тими зразками, які могли виробляти до вторгнення в Україну.

- західні аналітики значно переоцінили запас міцності рф. А роспропаганда не криючись говорить про те, що якщо Кремль піде на поступки через військову невдачу в Україні та буде змушений підписувати будь-який договір (що виключає капітуляцію України), це буде початком кінця рф, а не лише режиму путіна.

- в рф розраховували на швидку перемогу в Україні, опираючись на міфи Другої світової. Але в Кремлі не враховували, що тоді вони воювали маючи на своєму боці найпотужнішу економіку світу — США. Одним із символів цього стали солдати радянської армії на американських Студебекерах. Зараз же США по іншу сторону барикади. І це сильно впливає на розстановку сил.

- військові реформи виявилися значно менш ефективними. Їхній піар виявися більш дієвим, ніж безпосередні результати, які ми бачимо на прикладі вторгнення до України.

- війна в Сирії. путін думав, що його солдати здобувають там досвід ефективного ведення боїв. Російські солдати думали дещо інакше. Справжній досвід там здобули повітряні сили. Це правда. Наземні — не зовсім.

- російські військові в Сирії займалися супроводженням колон у відкритій місцевості, в пустелі, де складно влаштувати засідку. В Україні рашистські колони на таке не мали б розраховувати. Натомість, чомусь вирішили, що такий досвід теж пройде. Вони поплатилися за це шаленими втратами.

- про те, чому гинуть генерали і полковники рашистів ви вже певно чули. Їх відправляють на «нуль» виправляти ситуацію. От вони і гинуть.

- загострюється увага на втечі Чубайса з країни. Мовляв, вона дуже символічна. Він свого часу став провайдером «ліберальних реформ». Він доклався до виникнення російських олігархів. З часом він опинився серед тих, хто вирівшив, що досить з рф парламентаризму і треба повертати в країну царя. Тож взяв участь в приведенні путіна до влади. З усіма витікаючими. А з часом ще й взяв участь у формуванні агресивної імперської ідеології та її просування. По-суті, з рф утік співучасник створення олігархії, путінізму і рашизму.

Його втеча може означати розуміння того, що росія «закінчилася».

- санкції 2022 ймовірно спершу зруйнують технологічний потенціал. Багато хто переоцінив самодостатність рф. Вона надто залежить від технологічного імпорту. Від чіпів до підшипників. Удар приймуть в першу чергу військова промисловість, транспорт і комунікації, виробництво товарів народного вжитку.

- санкції тим не менш, не змусять путіна відступити. І не призведуть до революції. Натомість більш ймовірно посилять відцентрові тенденції при яких, багатші регіони не захочуть готувати центр, а центру бракуватиме ресурсів, щоб платити бідним регіонам за лояльність.

- кримські санкції призвели до проблем із комплектуючими для виробництва озброєння. Наприклад, розрекламовані танки Армата, так і не були поставлені на конвеєр, хоча це обіцяли зробити ще з 2015 року.

- рф втратила в інженерному потенціалі. Ситуація гірша, ніж за часів срср. Деякі компетенції вмирають разом із старими інженерами і розробниками. Професія нині стала менш престижною, що теж знижує інтелектуальний потенціал.

- в купі це все призвело до зупинки Уралвагонзаводу. Відсутність комплектуючих, нездатність розвивати виробництво в умовах ізоляції та санкцій. З 2014 року відсутність інновацій. З 2022 — відсутність можливості будувати танки взагалі.

******

Така от історія. Попри всі апокаліптичні висновки для рф, ніхто не розраховує, що путін зупиниться. З «простих росіян» маски теж зірвані. На щастя вони з 2014 року деградували. А ми деякі діри підлатали. І тут не лише про армію, але і стан суспільства, його стійкість і усвідомлення себе.

Оцінки здебільшого тенденційні та подекуди викликають чимало питань. Але деякі моменти прояснюються. Зверніть увагу, що мова не йде про економічний потенціал, наслідки для економіки загалом тощо. А щодо можливих політчиних наслідків, то зараз напевне ніхто не може достеменно прогнозувати якісь внутрішні процеси. 

Одним з бажаних ефектів «технологічних» санцій мало би бути технологічне закінчення росії. Чи це вдасться — покаже час. 

Швидкої перемоги не буде, але деградація рф пришвидшилася. Це додає нам як суспільству переваг у цій війні.

На фото — бійці радянської армії на американському танку (зліва) у Білгороді. 

найкращою підтримкою для автора буде підписатися на його фейсбук: https://www.facebook.com/osolonko